Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гардувати, -дую, -єш, гл. 1) Запруживать. Гардувати у ставку воду. Лубен. у. 2) Быть перевозчикомъ. 3) Находиться. До лісу почвалав, де гардував Евандр з попами. Котл. Ен. V. II.
Горла́ха, -хи, ж. Яма для храненія Зернового хлѣба. Козел. у. Треба понасипать горлахи пашнею. К. ЧР. 131.
Ґру́нтик, гру́нтик, -ка, м. Ум. отъ ґрунт и грунт.
Істина, -ни, ж. 1) = і́ста. Я істину віддав, а проценту ще не віддавав. Камен. у. 2) Истина. Шевч. 602. О. 1862. І. 71. Пресвята Діва мовит: «О, істина, же воскрес». Гн. І. 117.
Лине́ць, -нця́, м. Ракъ во время лишиш. Мнж. 185.
Позмотувати, -тую, -єш, гл. Смотать (во множествѣ).
Приновити, -влю́, -ви́ш, гл. Обновить.
Припорошити, -шу́, -шиш, гл. Присыпать. І мій волос сивина геть припорошила. Млак. 10.
Проникливий, -а, -е. Проницательный. Він виявлював розум проникливий. К. Хп. 22.
Сербувати, -бу́ю, -єш, гл. Основное значеніе: быть сербомъ; но встрѣчено лишь въ значеніи: служить наемникомъ въ войскѣ. Ой сербине, сербиночку, годі сербувати, бери серп та йди в степ пшениченьки жати. Н. п.