Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гниличчя, -чя, с. соб. Гнилушки, истлѣвшія вѣтви и стволы деревъ. Желех.
Кофа, -фи, ж. Кружка для воды. Федьк.
Мовля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Говорить, молвить. Чи се ж тобі гнівитися на Бога, і до його такі слова мовляти? К. Іов. Дидоні низько в ноги впали, а вставиш, їй мовляли так. Котл. Ен. І. 16.
Осатанити, -ню́, -ниш, гл. Разозлить, взбѣсить. Махнула швидко до Троянців, щоб сих латинських постоянців по свойому осатанить. Котл. Ен. IV. 41.
Оттоді нар. Вотъ тогда. Оттоді ми заходимось. Шевч.
Перелякати, -ся. Cм. перелякувати, -ся.
Перехмарити, -рить, гл. безл. О тучахъ: разойтись.
Підбережка, -ки, ж. пт. = берегуля. Вх. Пч. II. 12.
Трясихвістка, -ки, ж. 1) = трясидупа. Вх. Пч. II. 12. 2) пт. Lusciola phoenicurus (и tithys). Вх. Пч. ІІ. 12.
Цмокнутися, -нуся, -нешся, гл. Одн. в. отъ цмо́катися. Цмокнись з жінкою моєю, вона твоя буде. Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 107).