Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

панахидник

Панахидник, -ка, м. Служащій панихиду. Оце канючить, наче панахидники в проводи.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 92.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНАХИДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНАХИДНИК"
Безпам'Яття, -тя, с. Безпамятство, забывчивость. На його, як коли, безпам'яття находить. Черниг.
Богила, -ли, ж. = бугила. І твій барвінок хрещатий заріс богилою. Шевч.
Кріт, крота, м. Кротъ, Tolpa europaea.  
Падатоньки гл. ум. отъ падати. Ой ти казав, кленовий листоньку, що не будеш падатоньки. Н. п.
Побужати, -жа́ю, -єш, гл. = побуджати. Рано, рано-пораненько уставала, ще й раніше матуся подужала. Чуб. V. 487.
Потелижитися, -жуся, -жишся, гл. Побрести, потащиться. Потелижився у ліс. Полт. у.
Похваляти, -ля́ю, -єш, сов. в. похвали́ти, -лю, -лиш, гл. Одобрительно отзываться, отозваться, хвалить, похвалить, одобрять, одобрить. Те, що треба б не похваляти, а ганити. О. 1861. XI. 103. Яка гарна молода! похваляли деякі. Стор. МПр. 77.
Приумітися, -міюся, -єшся, гл. Сообразить, найтись. Добре хоть ти приумівся сказати.
Свободити, -джу́, -ди́ш, гл. Освободить. Всьому світу сина поробила, мир з неволі свободила. Чуб. III. 375.
Тербичити, -чу, -чиш, гл. Надѣвать на себя. Як прийде вербич, три кожухи на себе тербич. Ном. № 426.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНАХИДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.