Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гу́діння 1, -ня, с. Порицаніе, осужденіе. Cм. гудити.
Да́мочка, -ки, ж. Ум. отъ дамка.
Досма́лювати, -люю, -єш, сов. в. досмали́ти, -лю́, -лиш, гл. = дошмалити.
Зго́ристо нар. Покато. НВолын. и Камен. у.
Припускатися, -каюся, -єшся, сов. в. припуститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Съ жадностью что ѣсть, пить. Не припускайтесь дуже до горілки. Камен. у. 2) Ссылаться, сослаться. Припускаюсь на людей, то й ті скажуть, що я дітей своїх до пуття довела. Харьк. у.  
Присінечки мн. ум. отъ присінки.
Пуцьверинок и пуцьверінок, -нка, м. 1) Неоперившійся птенецъ. Харьк. г. Вона драла по гніздах пуцьверінків. Стор. МПр. 29. 2) Маленькій ребенокъ. О, пуцьверинку Купидоне! Котл. Ен. І. 36.
Самочуття, -тя, с. Самочувствіе, самосознаніе. Нага тільки вік знає, чого стоїть сей орган (нар. слово) національного самочуття. К. ХП. 121.
Та I мѣст. женск. р. при муж. р. той.
Шурубейник, -ка, м. Лѣнтяй, голышъ. Вх. Зн. 83.