Бендюга, -ги, ж. 1) бендюга = ломака = дрюк. Як схопилась буря, так я бендюгу виламав та давай скоріше хату вкривати. 2) Бревно, посредствомъ котораго вѣтряная мельница поворачивается. 3) Каждая изъ жердей, которыя кладуть на возъ для укладки на нихъ сноповъ: двѣ вдоль, а двѣ поперегъ. 4) мн. бендюги. Родъ простой повозки, ломовые роспуски.
Вербний, -а, -е. Вербный. — тиждень. Вербная недѣля. — неділя. Вербное воскресенье.
Верстати, -таю, -єш, гл. — дорогу, путь. Держать путь. По морю простий путь верстають судна. Коней на-взаводах день і ніч держали, до гетьмана Наливайка дорогу верстали. Зібралися повки його на мене, верстаючи далекую дорогу.
Набі́г, -гу́, м. Набѣгъ.
Наборо́шнювати, -нюю, -єш, сов. в. наборошни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. — ті́сто. Посыпать мукой тѣсто, чтобы оно не липло къ столу.
Перекручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. перекрути́тися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Оборачиваться, обернуться кругомъ; окручиваться, окрутиться. Трісь тебе по пиці, аж голова перекрутиться. Дівчата то перекручувались, схопившись руками за плечі, то знов брались по-під руки і танцювали кружком.
2) Перекувыркиваться, перекувыркнуться — отъ удара, напр., а потому переносно: быть убитымъ ударомъ. Я як двину її (собаку) зо всього маху навідли бичем по морді, так вона на місці і перекрутилась.
Поворітка, -ки, ж. Поворотъ на дорогѣ.
Пристрашка, -ки, ж. Острастка.
Троща, -щі, ж. 1) = трость 1, 3. Від вітру троща шелестить, пливе ген-ген шувар, вода мутна, з лотік шумить. Да помостила мости з кленової трощі. Збіжє мов гой, мов троща. Пшениця як троща. Жовняри як трощі. 2) = трость 4.
Хрестачний, -а, -е. Положенный крестообразно.