Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гледітися, -джуся, -дишся, гл. = глядітися. Молодо гледиться. Кажется молодымъ, молодою. Старенька вже, а на висках кучері, в перстнях у блискучих, у стрічках, то ніби й молодо гледиться. МВ. І. 75.
За́сувка, -ки, ж. 1) Задвижка. 2) Дощечка въ ложѣ гуцульскаго ружья, которой задвигается полое мѣсто, гдѣ хранятся пули. Шух. І. 229, 230. 3) Часть ри́ток (Cм.) МУЕ. III. 20.
Клумакуватий, -а, -е. Толковый. Він чоловік клумакуватий — роскаже тобі, як, ща і до чого. Кіев. г.
Ладний, -а, -е. 1) Согласный. 2) Красивый. Ладна баба без єдваби. Ном. № 7516. Прибігаю до криниці, — беруть воду молодиці, — беруть воду, дають пити, не жаль ладну зачепити. Чуб. V. 143. Лужко ж моє ладне, мальоване. Чуб. V. 12. Вона йому ладна. Она ему нравится. Пай він любить, а його жадна, най тота зрадить, котра му ладна. Чуб. V. 16. 3) Порядочный, взрослый. Він уже ладний парубіка був, як узяли в москалі. 4) Свѣжій, доброкачественный. Гуцульський кінь стає при достатній паші, ладній і здоровій воді сильний, живий. Шух. І. 78. Ум. ладненький.
Нерадісний 2, -а, -е. Безотрадный. Все думки нерадісні клопочуть голову. Мир. Пов. І. 139.
Підданець, -нця, м. 1) Подданный. Всі його підданці носили латані галанці, дивившись на свого царя. Котл. Ен. IV. 14. 2) Крѣпостной. Панські підданці.
Позіхати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Зѣвать. Протирав очі, позіхав, хрестячи рот за кожним разом. Левиц. І. 2) О вѣтрѣ: дуть по временамъ. Утомилась заверюха, де-де позіхає. Шевч.
Попідлазити, -зимо, -зите, гл. То-же, что и підлізти, но о многихъ.
Правдомовець, -вця, м. Человѣкъ, говорящій правду.
Рідота, -ти, ж. Жижица. Константиног. у.