Верблик, -ка, м. Принадлежность уздечки, — задвижки, удерживающія съ обѣихъ сторонъ уздцы, вкладываемыя въ ротъ лошади.
Вішало, -да, с. Вѣшалка для платья. Где ти, Марисю, загортина? — В коморі на вішалі.
Грі́б, гро́бу, м. 1) Могила. Знайшли батьків гріб і одкопали його аж до труни. На тім гробі, де дурень був закопаний, виросла бугила. Зробили домовину, по домувині припустили і гріб. А збіглися джумаченьки та під могилочку, викопали гріб глибокий. Гроби́. Кладбище. 2) мн. Гро́би. Родъ игры, въ которой одна пара играющихъ ловить двѣ другія. Игра эта называется еще ро́би. (Cм. Роб 3.) Гро́би испорченное ро́би? Ум. Гро́бик, гробо́к. Гробок запав. Гробо́чок. Cм. Гробки́.
Кертовиння, -ня, с. соб. Холмики, поднятые кротомъ.
Мохна́тіти, -тію, -єш, гл. Обростать мохомъ, шерстью, волосами. Лежачи і камень мохнатіє.
Моцьо́, -ця́, с. Дѣтск. = моня.
Покотом нар. Вповалку. Троянці покотом лежали і на дозвіллі добре спали. В гаю все покотом лежало.
Рогожина, -ни, ж. Рогожка, плохая рогожка. Мав я собі хорошую постіль, ой пуховую перину, а тепер я маю одним одну рогожину.
Сполохатися, -хаюся, -єшся, гл. = сполошитися. Се твій прийшов до тебе батько, то не сполохайсь, не жахнись.
Стрійний, -а, -е. Хорошо одѣтый, нарядный.