Бездоганно, нар. Безупречно.
Вишкварити, -рю, -риш, гл. Вытопить жиръ.
Годі нар. 1) Полно, довольно, баста. Та годі сидіти, та пора летіти. От Іван і годі її стріляти. Ждала, ждала, та й годі сказала. 2) Дальше нечего сказать, баста, да и только. Добре мені так, що годі. Лихо, та й годі. Рай, та й годі. Сміх, та й годі. 3) Нельзя, невозможно.
Діва́ти, -ва́ю, -єш сов. в ді́ти, ді́ну, ді́неш,, гл. Дѣвать. Бандуро моя мальованая, де ж мені тебе діти? І де вони гроші дівають?
Зава́га, -ги, ж. Отягощеніе; помѣха. Ось підписуйте лишенії! — каже писарь старшині. — Зібралось ціх бамаг скільки! Хоч би швидче здихаться ції заваги, — їх стільки не бувало.
Задуна́йський, -а, -е. Находящійся за Дунаемъ, на правомъ его берегу. Нехай мене не ховають ні попи, ні дяки, нехай мене поховають задунайські козаки.
Кадитися, -джуся, -дишся, гл. Подвергаться кажденію. Василева мати ходила щедрувати. По церкві ходила, чесний хрест носила, золотії кадила: кадітеся люде, бо к нам Христос буде.
Квач, -ча, м. 1) Мазилка для смазки колесъ дегтемъ. (Продавався) дьоготь і в ширітвасах, і в мазницях, і самі квачі. п'я́ний як квач. Пьянъ какъ стелька. 2) О человѣкѣ переносно: безхарактерний, тряпка. Не буде з його (з пана) нічого... я одразу побачив, що квач. 3) Родъ дѣтской игры. Cм. квак. Ум. квачик.
Наволіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. наволокти́ся, -чу́ся, -чешся, гл. 1) Натягиваться, натянуться; стягиваться, стянуться. 2) Нанизываться, нанизаться.
Придумувати, -мую, -єш, сов. в. придумати, -маю, -єш, гл. Придумывать, придумать. Ніяк не придумає, щоб його тут утворити таке, щоб у чумака гроші украсти.