Заклина́ння, -ня, с. Заклинаніе. Заклинане, як гадина укусить.
Кумання, -ня, с.
1) Вступленіе въ кумовство.
2) Дружба, близкія отношенія съ кѣмъ. Кумання потайне з мамоною неправди.
Нетям, -му, м. Непониманіе. Мрячить їм нетям пам'ять. Віддавалась їй безсильна в нетямі людина.
Пов'ючити, -чу, -чиш, гл. Навъючить (многихъ) Стоять коні попутані, пов'ючені.
Понишпорити, -рю, -риш, гл. Пошарить, поискать. По всіх закутках понишпорила, — ніде нічого не знайшла.
Приглядатися, -даюся, -єшся, сов. в. пригля́нутися, -нуся, -нешся, гл. Присматриваться, присмотрѣться. Ти сядеш на лаві, а я на ослоні, будем приглядаться, в кого чорні брови. Ходить такий, що аж жовтий та білий. Як приглянешся, то аж світиться.
Скупавіти, (-вію, -єш? или: скупави́ти, -влю, -виш?), гл. Встрѣчено въ слѣд. пѣснѣ: На нашеї на вулиці все купалії молодці. Ой нема, нема натупавшого над Івана над нашого, бо його дівка скупавіла, дівка Храсина полюбила. купалий — качественное прилагательное (найкупавший); въ такомъ случаѣ не произошла-ли здѣсь фонетическая замѣна х на к? тогда было-бы: купалий = хупавий — красивый; скупавити — сдѣлать красивымъ, украсить.
Сприскувати, -кую, -єш, сов. в. сприскати, скаю, -єш, гл. Обрызгивать, обрызгать. Орисі й води не треба було: слізьми сприскувала. Ще б треба святою водицею сприскати.
Уволити Cм. уволяти.
Шкарубкий, -а, -е. Жесткій, шероховатый, корявый. Тілові треба б мнякшому буть, а то бач, яке шкарубке. Шкарубкі чоботи стали: мокрі були та й засохли.