Заденчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = заднити. Діжку ще не заденчено.
Закурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Задымиться, подняться пыли; побѣжать такъ, что пыль поднимается. Чорт сам не свій. «Ой, пропав же я, каже, пусти мене, пусти!»... Чоловік тоді його зсадив з груші, — чорт аж закурів.
Компонування, -ня, с. Сочиненіе. У євреїв... писателі мали свій взоровзір компонування.
Лулу́снути, -ну, -неш, гл. = луснути. Так і лулусне його ціпом.
Льо́шка, -ки, ж. Ум. отъ льо́ха.
Нава́жити, -ся. Cм. наважувати, -ся.
Наскрізь нар. Насквозь. А сей списом наскрізь пробив і до землі врага пришив.
Подякування, -ня, с. Благодареніе.
Потруїтися, -труїмо́ся, -їтеся, гл. Отравиться (о многихъ). Потруїлись тим зіллям поганим.
Стерник, -ка, м.
1) Рулевой.
2) пт. Emberiza, подорожникъ.