Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Варцаба, -би, ж. = лутка 1. Шух. І. 90.
Гирун, -на, м. Коротко остриженный. Конот. у.
Жа́йворінка, -ки и жа́йворінок, -нка, м. Жаворонокъ. Мнж. 172. Собака жайворінка ловив, та й господаря загубив. Ном. № 14149. Ум. жа́йворіночок.
За́спів, -ву, м. Запѣвъ, прелюдія. К. Дз. 5.
Здурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Одурѣть; съ ума сойти. Виведь єї в чисте поле — скажуть, що здуріла. Чуб. V. 630.
Курява, -ви, ж. 1) Пыль. Іде шляхом до Києва берлин шестернею... Опинився против старців — курява лягає. Шевч. 89. У степу курява така, наче чия велика панщина почала віяти жито на току. ЗОЮР. І. 291. 2) Мятель, вьюга. Не велика курява, та багато людей губить. Ном. № 13842.
Полинець, -нцю́, м. Раст. Artemisia austriaca L. ЗЮЗО. І. 112.
Притрусити Cм. притрушувати.
Тихомирство, -ва, с. Миръ, тишина, спокойствіе. Борз. у.
Утікати, -каю, -єш, сов. в. утекти, -чу, -чеш, гл. 1) Убѣгать, убѣжать. Утікав перед вовком, а впав на медведя. Ном. № 1790. Від напасти полу вріж та втікай. Ном. № 1758. 2) Втекать, втечь.