Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обникати

Обникати, -ка́ю, -єш, гл. Обойти, вездѣ заглядывая. Він там обникає і по сусідських хатах, і по огородах, і скрізь. Сим. 198. Мов собака обникав усе село, заглядаючи в кожен двір.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 20.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБНИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБНИКАТИ"
Загуря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. загу́ритися, -рюся, -ришся, гл. Развлекаться, развлечься чѣмъ-либо и забыть о нужномъ, задержаться, замѣшкаться изъ-за этого. Вх. Зн. 18.
Ззува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. ззути, ззую, -єш, гл. Снимать, снять обувь.
Краятися, краюся, -єшся, гл. О сердцѣ: разрываться. Крається серденько на дві половини. Чуб. V. 47. А в мене ся серце крає, шо'м любив, а не взяв. Гол. І. 294.
Позачаровувати, -вую, -єш, гл. Очаровать, зачаровать (многихъ).
Попроз нар. = поуз. Попроз мій городок стежкою до иншої йдеш. Чуб.
Різво нар. Бойко, проворно, рѣзво. Брат чоловік плохий, не найдеться, що відказать, а той — чоловік не такий, уміє різво говорить — то його і верх буде. Павлогр. у. Ум. різве́нько, різве́сенько. Іграйте, музики, різвенько. Мил. 134.
Розчина, -ни, ж. Закваска, ферментъ для хлѣба. Нетерплячий Омелько з діжі розчину бере, на сковороді перепечку пече. Чуб. 1. 273. Не видав хтось кислого та в розчину впав. Ном. Прийшла дівка додому, а попадя саме діжу учинила. — Чого ти, пита, посуду побила? — А пороскидайте цю росчину по хаті, так скажу. Мнж. 6. Ум. ро́зчинка.
Самоправець, -вця, м. Своенравный человѣкъ? Молодий баштанник був собі чоловік веселий та гордий, та щасливий, та немилостивий — себелюбець і самоправець. МВ. ІІІ. 103.
Схід, схо́ду, м. 1) Восходъ. Заходу сонця дожидався і сходу тихої зорі. Мкр. Г. 27. Гетьман Хмельницький козаків до сходу сонця у поход виправляв. ЗОЮР. I. 60. 2) Востокъ. Хуртовина зі сходу на їх найде. К. Іов. 58. схід-со́нця. Помолилась на схід сонця. Шевч. 3) Всходъ (о посѣвахъ). Да нема тому піску сходу. Чуб. V. 970. Нема дощу, — нема сходу. Черк. у. 4) мн. схо́ди. а) Ступеньки неподвижной лѣстницы, б) вся неподвижная лѣстница. Рудч. Ск. І. 109. Ми вас сховаємо до півночі під сходи. Гн. I. 155. 5)душі. Отходъ, смерть. Ударили тричі в старий дзвін на схід душі. ЗОЮР. II. 285. А на схід душі хоч табаки понюхаю. Рудч. Ск. І. 4.
Хистко нар. Шатко. От же й тепер він, бачця, той же, да ні: усе в його стало якось хистко. К. ЧР. 318.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБНИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.