Біг и Бог, Бога, м. 1) Богъ. Чоловік стріляє, а Біг кулі носить. Біг Богом, а люде людьми. Як ось знечев'я вбіг Меркурій засапавшися до богів. Жив у лісі такий бог лісовий. В се время в рай боги зібрались к Зевесу в гості на обід. 2) Икона, образь. Поцілувала на божнику бога. Батько й мати беруть богів, хрестять богами молодих і оддають їм у руки. Молода оддає свого бога молодому. 3) старий бог.? Вона іде, іде, — мов старий бог з двору сходить... Вже до воріт, за двір... — говорится о важности ухода уходящаго лица. 4) скляний бог. Водка, штофъ съ водкой. Тоді то й зазналася я із сим скляним богом. Прихилявся до шкляного бога, привчався горілочку вживати. 5) біг-мі, біг-має. Нѣтъ, не имѣется. Діточок у їх Біг-ма. А іще на козаку нетязі шапка-бирка, зверху дірка, хутро голе, околиці Біг-має. 6) біг-ме. Ей Богу; право. Біг-ме на щотах не училась. Біг-ме, я не брав твоєї сокири. 7) біг дав. Есть, имѣется. 8) богу робити. Иносказ. сидѣть въ тюрьмѣ. Повѣсть «Мамай» Скальк. 9) знати богу. Знать молитвы. 10) бог відь. Богъ вѣсть. Ото скільки очима скинеш, Бог відь колишні степи. 11) своїм богом зробити, піти. По своему сдѣлать. Cм. зробити. З сього часу пішла своїм богом коло всього. 12) ніяким богом не допросишся. Никакъ не упросишь. Ніяким богом не допросишся було, щоб хоть в двір до тебе заглянули. 13) за малим богом. Едва. За малим богом слави и чести казацької братерським боєм не занапастили. За малим богом Криму... не опанував. 14) за невинного бога (побито, взято). Ни за что (побить, арестованъ и пр.) 15) спасеть же біг тебе! Выраженіе благодарности. 16) коли вже те у бога і діялось! Бог знаетъ, когда это и было. 17) у бога. Восклицаніе въ досадѣ, если чего нибудь не находишь. Де ті ключі у Бога! 18) Cм. бі. Ум. богонько, богочко, біженько, біжечко, божок. Ей, Богочку, таточку, дай погоду! Ішов Божок дорогою, зострів дівку із водою: «Ой дай, дівко, води пити, смажні уста закропити!» — Не дам, старцю, води пити, бо вода єсть нечиста... «Ой ти, дівко, сама нечиста, а вода єсть завжди чиста.» Стала дівка, ізлякалась, перед Богом заховалась.
Да́ванка, -ки, ж. Кормленіе скота зимой. Вівці тоді саме вийшли на даванку.
Заштабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Забить желѣзными полосами.
Колінчити, -чу, -чиш, гл. Бить (колѣномъ?) Ну, вже він мене колінчив, колінчив після сюю. Звалив його, колінчив уже, колінчив, стілько йому схотілось.
Непитущий, -а, -е. Непьющій. Непитущий зроду.
Осіло нар. Осѣдло.
Паперо, -ра, с. = папір. Як паперо ж ти родився білий.
Солодкуватий, -а, -е. Сладковатый. Чого це горілка, кумо, солодкувата? чи не з медом вона часом?
Чахрувати, -ру́ю, -єш, гл. = чаклувати. У нас люде його відьмаком називали: се, казали, він не гоїть, а чарує: йому нечиста сила пособляє.
Чебрець, -цю́, м. Раст.: a) Thymus Serpyllum L. б) Thymus vulgaris. Заросла могила травою та чебрецем. б) — лісовий. Theucrium Chamaedris L.