Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

В'язань, -ні, ж. Пучекъ, букетъ. Велика в'язан квітя. Вх. Лем. 400.
Дрі́жчі Cм. дріжджі.
Закоха́ння, -ня, с. 1) Любовь. Не я, милий, осудила, судять же нас люде, що з нашого закохання нічого не буде. Мет. 78. Хто не знає закохання, той не знає лиха. Мет. 31. 2) Возлюбленный возлюбленная. А десь моє закохання до вечери сиділо. Гол. III. 329. Вернися, любе закохання, перестань ся гнівати. Грин. III. 228.
Лопу́шшя, -шя, с. соб. отъ лопух. Желех.
Маці́ненький, мацінький, маціпкий, маціцький, -а, -е. Крошечный. Желех. Вх. Лем. 434.
Нагусти́, -ду́, -де́ш, гл. Нагудѣть.
Попримежовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и примежувати, но во множествѣ.
Поражати, -жа́ю, -єш, сов. в. порадити, -джу, -диш, гл. Совѣтовать, посовѣтовать; помочь. Моя матінко, моя порадонько! та хто ж мене поражатиме, як ви поражали? Мил. 204. Єсть у мене отець-мати, та не хочуть поражати. Грин. III. 199. Ой порадь мене, мати, як мені на світі жити, як нелюбому годити. Мет. 279. І порадив мене щиро, куди прямувати. К. Досв. 86. А чи ж не можна тому шо порадити, щоб він (упирь) не ходив? Грин. II. 100.
Пролітати I, -та́ю, -єш, сов. в. пролеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. Пролетать, пролетѣть. Широкеє поле, широка толока, тілько орлам пролітати. Чуб. V. 128. Дрібний сніжок пролітає. Чуб. V. 1015.
Сплющати, -ща́ю, -єш и сплющувати, -щую, -єш, сов. в. сплющити, -щу, -щиш, гл. Закрывать, закрыть, сомкнуть (глаза). Ручки зложу, очки сплющу та ще слово скажу: через тебе, моя мила, в чорний гріб заляжу. Чуб. V. 232.