Борознистий, -а, -е. Дѣлающій большую борозду (о плугѣ).
Гнетуха, -хи, ж. Лихорадка. Чи ти гнетуха, чи ти трясуха?
Зозла нар. Сердито, зло. На слуги свої, на турки, на яничари зозла гукає.
Краяння, -ня, с.
1) Разрѣзываніе.
2) Кройка.
Однобокий, -а, -е. Однобокій. однобока ри́ба = однобочка.
Пірчити, -чу, -чиш, гл. Колотить, бить (кого). Народ як зсадив вовка, як почав пірчить, то вже йому й не хочеться, насилу живий вирвався. Жене баба квочку з курчатами та пірчить її дубцем.
Попогребти, -бу, -беш, гл. Погресть много. Душі гірко стане, як попогребеш, женучи так швидко човна.
Послабувати, -бу́ю, -єш, гл. Поболѣть.
Роскладатися, -даюся, -єшся, сов. в. роскластися и розікластися, -кладуся, -дешся, гл.
1) Раскладываться, разложиться, распаковаться.
2) Разлагаться, разложиться на составныя части.
3) Разваливаться, развалиться, разлечься. Росклався на покуті, мов святий турецький.
Цебер, -бра, м. Большое ведро, (бадья). У Київі на Подолі козаки гуляють: як ту воду, відром-цебром вино розливають. В-осени ложка води, а цебер болота. Там ходила Галечка, Галечка, цебром воду носила, носила.
2) Кадка, чанъ, лохань. Назбірали (молока) цілий цебер; взяли наварили, а тоді насипали в цебер та й загадали Івану скакать. Ум. цебрик.