Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Величенький, -а, -е. Довольно большой. Бур'янець і величенький, та ніхто його не думає полоти. Кв.
Вітречко, -ка, м. Ум. отъ вітер.
Клюшниця, -ці, м. = ключниця. Ракша — клюшниця од вирію. Ном. № 14029. У нас невістка не робітниця, нашому добру не кукібниця, і нашим коморам не клюшниця. Чуб.
Козелець, -льця, м. 1) Козелъ. Вибіг козелець... наставив рожок. Грин. III. 52. 2) Стативъ въ витушці. 3) Снарядъ, подкладываемый мельниками подъ рычагъ при подниманіи жернова съ цѣлью ковки послѣдняго. Галиц. Мик. 481. 4) = козелок.
Особне нар. = особе.
Поставник, -ка, м. = ставник. Камен. у. Шух. І. 270. Поставник горів. Св. Л. 109.
Принижатися, -жаюся, -єшся, сов. в. принизитися, -жуся, -зишся, гл. 1) Опускаться, опуститься ниже, понизиться. Всяка гора і горб принизиться. Єв. Л. III. 5. 2) Унижаться, унизиться. Принизивсь панський рід великий. К. ПС. 41.
Проїзджачий, -чого, м. Проѣзжій. Ном. № 892. Та прохожих, проїзджачих у двір закликає. Шевч. 108. Перехожий, проїжжачий — що їх там на шляху ні кидалося в вічі, ніхто мене не заняв, спасибі Богу. Кв.
Ратушний, -а, -е. 1) Относящійся къ ратушѣ. 2) Членъ городскаго или сельскаго управленія. Харьк.
Спородити, -джу, -диш, гл. Родить. КС. 1883. VIII. 770. Спородила мене матінка. Грин. ІІІ. 256.