Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бугайок, -йка, бугайчик, -ка, м. Ум. отъ бугай.
Ліскоту́ха, -хи, ж. Иволга. Конст. у.
Лука́вство, -ва, с. Лукавство, коварство. Стор. МПр. 46. В моїх словах не знайдете лукавства. К. Іов. 15.
Напозича́ти, -чаю, -єш, гл. 1) Набрать взаймы. Ніхто вже не дає: у всіх напозичалися. Харьк. 2) Надавать взаймы. Напозичав людям багато, та як то люде оддаватимуть. Харьк.
Ославити, -ся. Cм. ославляти, -ся.
Поникати I, -ка́ю, -єш, гл. Послоняться, побродить туда и сюда. Поникав-поникав по двору і пішов собі.
Похрупати, -паю, -єш, гл. = похрумати.
Пропивати, -ва́ю, -єш, сов. в. пропити, -п'ю, -єш, гл. Пропивать, пропить. Всі свої гроші пропив. Рудч. Ск. II. 21. пропивати батька. О свадебныхъ гостяхъ: пить въ шинкѣ вмѣстѣ со свекромъ во вторникъ послѣ свадьбы. Мил. 125.
Трач, -ча, м. 1) Пильщикъ, распиливающій бревно на доски. Шейк. 2) = трачевня. Вх. Лем. 473.
Чернецтво, -ва, с. 1) Монашество. 2) соб. монахи. К. ПС. 119.