Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Войовник, -ка, м. Боецъ, воинъ, рубака, воитель. К. МБ. X. 19. Не для таких, як я, війна, і войовник з мене не жвавий. МВ. ІІ. 15.
Ґайди́ця, -ці, ґа́йдичка, -ки, ж. Ум. отъ ґайда 1, 2.
Коропатва, -ви, ж. = коропа. Вх. Лем. 427.
Поголубіти, -бію, -єш, гл. Сдѣлаться голубымъ. Вх. Зн. 51.
Подрати, -деру, -реш, гл. = подерти. Хоч чорт лапті подрав, то докупи зібрав. Ном. № 9023.
Провинонька, -ки, ж. Ум. отъ провина.
Самовільний, самово́льний, -а, -е. Своевольный.
Угніватися, -ваюся, -єшся, гл. Прогнѣваться, разсердиться. Може за що угнівався на тебе? МВ. ІІ. 26.
Чорнолоз, -зу, м. Раст. Salix cinerea L. ЗЮЗО. І. 134.
Чортів, -това, -ве 1) Принадлежащій, свойственный чорту. Чортів кришеник. (Бранное выраж.). Ном. № 3563. Чортові діти. (Бранное выраж.). Ном. №3560. 2) чортове світло. Керосинъ. Волч. у. 3) чортів тиск. Очень много, пропасть.