Видолати, -лаю, -єш, гл. = здолати.
Гострове́рхий, -а, -е. Конусообразный. островерхій. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки.
Заве́йкати, -каю, -єш, гл. Закричать «вей-мир». «Яку торбу, якого баранця?» — завышали жиди.
Лову́чий, -а, -е. 1) Умѣющій ловить. 2) = ловецький. Ловецький посуд.
Обляшити, -ся. Cм. обляшувати, -ся.
Позасклеплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и засклепити 1 — 4, но во множествѣ.
Пообносити, -шу, -сиш, гл. То-же, что и обнести, но во множествѣ.
Привселюдно нар. Открыто; публично. Бачилась з своїм козаченьком привселюдно на «вулиці».
Роздавати, -даю, -єш, сов. в. роздати, -дам, -даси, гл. Раздавать, раздать. Бог старий господарь, має більше, ніж роздасть.
Хліб, -ба, м.
1) Хлѣбъ: въ полѣ на корню или печеный хлѣбъ. Нам Бога не вчить, як хліб родить. Хто дав зуби, дасть і хліб до губи. Хліба напечено, борщик зварений.
2) Вообще заработокъ, средства къ существованію. Чи я пан, чи що, що ще захотів легкого хліба. От і поженилисе да й думают, у який хліб кинутись: у столярі пуийти, — хліб треба купувать. — Пуийдемо у хлібороби, каже. Въ значеніи: недвижимыя владѣнія, жалуемыя на содержаніе кому либо, употребл. во мн. ч.: хліби. Вважаючи на жизнь благочестиву печерських іноків, ми простирали з престолу нашу руку милостиву і їм хліби духовні надавали.
3) хліб-сіль. Хлѣбосольство, радушіе, Я по вашій хліба-соли прийшла до вас дітей доглядати, бо здавна знаю вас, а до кого инчого, то б зроду-віку не прийшла.
4) — старий. Раст. Sclerotiu clavus. Ум. хлі́бець, хлібчик, хлібчичок.