Витівати, -ва́ю, -єш, сов. в. витіяти, -тію, -єш, гл.
1) Выдумывать, выдумать, затѣвать, затѣять. Там таке витіва, шо й миру не подобно. Се вже, мабуть, не зовсім по Божому, а люде сами витіяли.
2) Выдѣлывать, выкидывать, выкинуть.
Дото́ркуватися, -куюся, -єшся, гл. = доторкатися.
Нажалкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Наплакаться, насѣтоваться. 2) Нажаловаться, наябедничать.
Начустрити, -рю, -риш, гл. Высѣчь розгами.
Овін мѣст. = він. Взяв овін княнейку попід білі бочки.
Позабовтувати, -тую, -єш, гл. Забрызгать края платья грязью, замочить края платья. Бач, як позабовтували спідниці.
Роспари II, -рів, мн. О волахъ: не парные. Cм. ро́спарки.
Ростурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Встревожиться.
Сточки, -чок, ж. мн. Слитые вмѣстѣ остатки. Пила сточки.
Тропник, -ка, м. Раст. Orobus vernus L.