нориця
Нориця, -ці, ж. 1) Фистула. Нориці-гноянки поробилися та течуть. Щоб тебе нориці сточили. 2) Полевая мышь, Hypudaeus arvalis.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 570.
Том 2, ст. 570.