Густі́ти, -ті́ю, -єш, густі́йшати и густі́шати, -шаю, -єш, гл. Густѣть. Ліс все густішав. Молоко густій-шає.
Креплики, -ків, м. мн. Пирожки съ капустой, сливами или рыбой.
Кутній, -я, -є. 1) Угловой. В кутньому углі стояв кіот з образами.
2) Коренной (о зубахъ). на кутні сміятися. Плакать. Смійся, смійся! Засмієшся ти в мене на кутні!
3) кутня кишка. = кутниця.
Лайливий, -а, -е. 1) Бранный. Дух вискочив в словах лайливих. 2) Любящій ругаться, бранчивый. Там — ратуй Боже — який пан лайливий!
Нехар, -ра и нехара, -ри, м.
1) Пачкунъ.
2) Волкъ; крупный звѣрь.
Поздірря, -ря, с. Кострика. Будемо поздір'я трясти, на ручники прясти.
Послушки, -шок, ж. мн. Слушаніе. Ой у лузі, лузі, говорили гуси, а я молоденька слухала раненько, — за тия послушки била мене мати.
Улучити Cм. улучати.
Хрокати, -каю, -єш, гл.
1) Хрюкать. Уже свині на городі — он чути хрокають, — біжи швидче!
2) Извлекать звукъ ударомъ хро́кала, бовта по водѣ.
Хурдник, -ка, м. Помѣщеніе для хурди́, больныхъ овецъ, сдѣланное отдѣльно или отдѣленное въ общей кошарі. При коші, або в коші робиться хурдник для хворих овець.