Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бгатися, бгаюся, -єшся, гл. 1) Складываться, свертываться. 2) Скорчиваться, съеживаться. Хома в куточку бгавсь. Бор. 26.
Верховина, -ни, ж. Вершина (дерева, горы). Він на те дерево: заліз аж на саму верховину. Рудч. Ск. І. 4. могила-верховина. Курганъ на возвышенномъ мѣстѣ. обыкновенно сторожевой постъ. Ой могило-верховина, чомусь рано не горіла. Гол. І. 96. Ум. верховинка. Шух. І. 204.
Горя́чка, -ки, ж. Раст. Lychnis chalcedonica. Вх. Пч. II. 33.
Засідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Осѣдлать. Засідлав собі коника гетьманського. Чуб. III. 294.
Крівавити, -влю́, -ви́ш, гл. Окровавлять.
Му́ченицьтво, -ва, с. Мученичество. Желех.
Рабівський, -а, -е. = рабський. К. XII. 42.
Соненько, -ка, с. 1) Ум. отъ сонце. 2) Ум. отъ сон.
Тесельчик, -ка, м. Ум. отъ тесля.
Урясити, -шу, -сиш, гл. Густо увѣшать. Прехороше врясили вильце калиною й барвінком.