Вакувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Быть бездѣятельнымъ (вообще), находиться въ бездѣйствіи. 2) Оставаться невоздѣланнымъ (о полѣ). 3) Терять время, ничего не дѣлать. Чи ще ж тобі катерга турецька не ввірилася.... Щоб ти назад завертався та дні вакував.
Відговітися, -віюся, -єшся, гл. Отговѣться. Нехай попереду піде та відговіється.
Знімчити, -чу, -чиш, гл. Онѣмечить.
Колоти, -лю, -леш, [p]одн. в.[/p] кольну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Колоть. В серце коле. Голкою колов. Піде вогонь од ноги по тілу, — кольне аж у голові.
2) Бодать. Рогата скотина вдасться, то всіх коле. Коли б свині роги, то б усіх поколола.
3) Убивать, закалывать. (Гайдамаки) прибігли туди, давай колоть орендаря і всіх жидів.
4) Рѣзать (свиней).
5) Раскалывать. Тріски колоти.
Підсутужне нар. Тяжело. А як підсутужне, то й стій, я помелю, каже, а далі ти пустиш коло.
Подвигати I, -гаю, -єш, гл. Подвигать, потаскать тяжести.
Посоромитися, -млюся, -мишся, гл. Постыдиться. Глянь на Бога та посоромся людей.
Роскуштуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Хорошенько распробовать. Роскуштувалися, — а воно добре, — давай тоді їсти.
Укуситися, -шуся, -сишся, гл. Укусить себя. Укусись за язик, та й мовчи.
Урвиголова, -ви, м. Сорвиголова. Трапиться який урвиголова.
