Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

норичуватий

Норичуватий, -а, -е. Вольной фистулой.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 570.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОРИЧУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОРИЧУВАТИЙ"
Банити, -ню, -ниш, гл. 1) Мыть, вымывать, выполаскивать. Була въ березі, діжку банила. Лубен. у. Стала вона банити ложечки. Мнж. 32. Приходе до річки попова дочка тарілок банити. Мнж. 6. Банити рибу. МУЕ. І. 49. (Добруджа). 2) Полоскать. У горлі боліло, так лікарь давав чимсь банити. Харьк. у. 3) Бить (человѣка). Сусід Кіхоть із жінкою моєю... гм! гм! не вам кажучи, пані... а свою банить що-дня. Г. Барв. 334.
Бездушний, -а, -е. Неодушевленный, бездыханный, безжизненный. Чуб. II. 245. Я ж мов дерево бездушне, мов глухий не чую. К. Псал. 93. І Ремула по лобу хвись! Хвастун бездушний повалився. Котл. Ен.
Заво́рсити, -ршу, -сиш, гл. Нахмурить. заворсений. Нахмуренный. Вх. Зн. 18.
Корогва́, -ви, ж. 1) Знамя. Із за гори козацькі корогви видко. Дума. У запорожців на білих корогвах тілько червоні хрести, а в городових — орли і всяке малювання з золотом. К. ЧР. 328. Тоді Кішка Самійло, гетьман запорозькім, чогось одгадав, сам на чердак виступав, червонії хрещатії давнії корогви... винімав, роспустив... Дума. 2) Церковная хоругвь. Поміж возами попи з кропилами пішли; за ними корогви несли. Шевч. 159. 3) Красный флагъ, вывѣшиваемый на утро послѣ свадебной ночи, если невѣста оказалась непорочной. Біля червоної корогви казились п'яненькі молодиці. Ум. корого́вка, короговця. Над річкою, над Дніпром короговка в'ється. Мет. 430. Ой військо йде, короговці мають. Н. п. А в нашій церковці три короговці, а в тих короговцях три зірочки ясних. Чуб. III. 215. Значить также флагъ, значокъ. А за ним (Залізняком) усе по два, усе по два з ратищами і у передніх пар, може, у трьох, ратища з короговками двойчатими, так що оце... половина жовта, а половина чорна, або червона, або синя. ЗОЮР. І. 253.
Мліг, (род.?), м. Мигъ. На мліг ока був рижий розсідланий. Федьк.
Нересть, -ти, ж. 1) Совокупленіе у рыбъ, змѣй. 2) Семейные раздоры, несогласія. Як любляться собі, не робиться між ними нерести, то й добре. Канев. у. Cм. неристь.
Перецарювати, -рюю, -єш, гл. Окончить царствовать, господствовать.
Плем'я 2, -м'я и -мени, с. 1) Племя, поколѣніе, родъ, потомство. Иногда объ одномъ лицѣ въ значеніи родственникъ. Приїздить він до дядька, а дядина побачили та й кае: «це ж наше плем'я їде». Мнж. 59. 2) Племя, народъ. В ті давні часи український народ жив невеличкими племенами. Левиц. І. Перші кн. 5.
Сверщок, -щка, сверщук, -ка, м. = цвіркун. Вх. Пч. І. 6.польовий. Кузнечикъ, Gryllus campestris. Вх. Пч. II. 27.
Хибати, -баю, -єш, гл. 1) Колебать, шатать. Стоїть хибка над водою, хибає собою. Гол. 2) = хибатися. Полиця хибає — вже не стоїть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НОРИЧУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.