Банити, -ню, -ниш, гл. 1) Мыть, вымывать, выполаскивать. Була въ березі, діжку банила. Стала вона банити ложечки. Приходе до річки попова дочка тарілок банити. Банити рибу. 2) Полоскать. У горлі боліло, так лікарь давав чимсь банити. 3) Бить (человѣка). Сусід Кіхоть із жінкою моєю... гм! гм! не вам кажучи, пані... а свою банить що-дня.
Бездушний, -а, -е. Неодушевленный, бездыханный, безжизненный. Я ж мов дерево бездушне, мов глухий не чую. І Ремула по лобу хвись! Хвастун бездушний повалився.
Заво́рсити, -ршу, -сиш, гл. Нахмурить. заворсений. Нахмуренный.
Корогва́, -ви, ж. 1) Знамя. Із за гори козацькі корогви видко. Дума. У запорожців на білих корогвах тілько червоні хрести, а в городових — орли і всяке малювання з золотом. Тоді Кішка Самійло, гетьман запорозькім, чогось одгадав, сам на чердак виступав, червонії хрещатії давнії корогви... винімав, роспустив... Дума. 2) Церковная хоругвь. Поміж возами попи з кропилами пішли; за ними корогви несли. 3) Красный флагъ, вывѣшиваемый на утро послѣ свадебной ночи, если невѣста оказалась непорочной. Біля червоної корогви казились п'яненькі молодиці. Ум. корого́вка, короговця. Над річкою, над Дніпром короговка в'ється. Ой військо йде, короговці мають. А в нашій церковці три короговці, а в тих короговцях три зірочки ясних. Значить также флагъ, значокъ. А за ним (Залізняком) усе по два, усе по два з ратищами і у передніх пар, може, у трьох, ратища з короговками двойчатими, так що оце... половина жовта, а половина чорна, або червона, або синя.
Мліг, (род.?), м. Мигъ. На мліг ока був рижий розсідланий.
Нересть, -ти, ж.
1) Совокупленіе у рыбъ, змѣй.
2) Семейные раздоры, несогласія. Як любляться собі, не робиться між ними нерести, то й добре. Cм. неристь.
Перецарювати, -рюю, -єш, гл. Окончить царствовать, господствовать.
Плем'я 2, -м'я и -мени, с. 1) Племя, поколѣніе, родъ, потомство. Иногда объ одномъ лицѣ въ значеніи родственникъ. Приїздить він до дядька, а дядина побачили та й кае: «це ж наше плем'я їде». 2) Племя, народъ. В ті давні часи український народ жив невеличкими племенами.
Сверщок, -щка, сверщук, -ка, м. = цвіркун. — польовий. Кузнечикъ, Gryllus campestris.
Хибати, -баю, -єш, гл.
1) Колебать, шатать. Стоїть хибка над водою, хибає собою.
2) = хибатися. Полиця хибає — вже не стоїть.
