Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

норичуватий

Норичуватий, -а, -е. Вольной фистулой.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 570.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОРИЧУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОРИЧУВАТИЙ"
Велерічивий, -а, -е. Многорѣчивый. Язик отой велерічивий. Шевч. 625.
Відповідно нар. Соотвѣтственно.
Да́лека Употребляется какъ существ., но безъ имен. пад. Не боїться ніякого далека. Забачив Бог і з далека, та ще з далекого далека.
Деліка́тний, -а, -е. Нѣжный. Делікатний як панський хорт. Ном. № 8506.
Дімени́ця, -ці, ж. Нарывъ подкрыльцовой впадины. Екатер. у. Слов. Д. Эвар. Cм. Диминиці.
Докупо́вувати, -вую, -єш, гл. Докупать, прикупать.
Ошморгати Cм. ошморгувати.
Пхицьнути, -ну, -неш, гл. Толкнуть. Г. Барв. 411.
Слугувати, -гую, -єш, гл. Служить, быть слугой. Чи одному ви пану слугували? АД. І. 112. Він слугував у сього пана. Лебед. у.
Цегельний, -а, -е. Относящійся, принадлежащій кирпичному заводу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НОРИЧУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.