Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вушко, -ка, с. 1) Ум. отъ вухо. у мене аж ушки засміялись. — сдѣлалось очень радостно. Г. Барв. 281. 2) мн. Вареники съ говядиной, варимые въ супѣ. 3) Часть шкафи. (Cм.). Шух. I. 253.
Гухна́ль, -ля́, м. = Ухналь.
Зау́хати, -хаю, -єш, гл. Закричать: ух!
Зашкарупі́ти, -пі́ю, -єш, гл. = зашкарубнути. Желех.
Кряк, -ка, м. 1) = крак. Вх. Лем. 429. 2) Порода водной птицы. Полети ж ти, галко, де мій рідний батько, полети ж ти, кряче, де матюнка плаче. Чуб. V. 465. Ум. крячок. Летить крячок на той бочок, да й сів на тичині. Мет. 463.
Листоно́ша, -ші, м. Почтальонъ.
Наволіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. наволокти́, -лочу́, -чиш, гл. 1) Натягивать, натянуть. 2) Нанизывать, нанизать на нитку. Желех. 3) Вышивать особымъ способомъ. 4) Навлекать, навлечь. Од Бога помсту наволікає. наволокти пеню на кого. Обвинить напрасно. Борз. у. Ном. № 13545.
Охотка, -ки, ж. = охота 1. Та кому й в охотку буде почути за нас, як не нашим таки братчикам-українцям. О. 1862. ТІ. 84.
Сокирочка, -ки, ж. Ум. отъ сокира.
Чванство, -ва, с. Чванство. Вони мені аж обридли своїм чванством. Левиц. Пов. 129.