Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гріши́тель, -ля, м. Творящій грѣхъ, грѣшащій. КС. 1883. ІІ. 470.
Гуча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Звучать, шумѣть, гудѣть. Порожня бочка гучить, а повна мовчить. Ном. № 1474. Через гору високую тихий вітер гучить. Гол. IV. 515. Вода гучить. МВ. (О. 1862. ІІІ. 77). Гучить з гармат стріляння людожерне. К. ЦН. 268. 2) Кричать. Вх. Зн. 12. 3) = Сварити. Вх. Зн. 39.
Лежа́к, -ка, м. 1) Горизонтальная часть дымовой трубы на потолкѣ. 2) Валежникъ. Волын. г. 3) Лежащій улей.
Напотроши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Напотрошить.
Передавити, -влю́, -виш, гл. Передавить.
Поряду нар. По порядку.
Посудина, -ни, ж. Сосудъ. Як немає в посудині, то тоді до господині. Н. Вол. у. Чорзнащо — щоб і посудини не поганило. Ном. № 3288. Ум. посудинка. Жінка, принісши посудинку мира, почала обмивати ноги його. Єв. Л. VII. 37.  
Спустіння, -ня, с. Запустѣніе. Єв. Мр. XIII. 14.
Убуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. убутися, -буюся, -єшся, гл. Обуваться, обуться, надѣвать, надѣть обувь. Встав бурлака, не вмивався, нема свити — не вдягався, нема чобіт — не вбувався. Н. п. В золоті черевички убулася. Рудч. Ск. II. 46.
Уняти Cм. уймати.