Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брись, -ся, м. Имя собаки. Kolb. І. 65.
Вичаклувати, -лую, -єш, гл. Выколдовать.
Залі́зко, -ка, с. Утюгъ. Одна насилу володіла руками, прасуючи залізком мушлинову сукню. Левиц. І. 178.
За́пко нар. Страшно, жутко. У лісі так запко. Н. Вол. у.
Каптій, -тій, м. Скряга. Зміев. у.
Ма́ліч, -чі, ж. Мелочь, все маленькое, мелкое. Вх. Зн. 34.
Неспірний, -а, -е. Неспорный. Робота неспірна.
Проректи Cм. прорікати.
Співатися, -ва́юся, -єшся, гл. Пѣться. Г. Барв. 222. Пісня сама співалася. Левиц. Пов. 25.
Уважати, -жа́ю, -єш, сов. в. уважити, -жу, -жиш, гл. 1) Принимать, принять во вниманіе, обращать, обратить вниманіе, смотрѣть, взирать. Ой, мати, мати, серце не вважав, — кого раз полюбить, з тим помірає. Мет. 71. Вони на сльози не вважали. Рудан. І. 28. Не вважайте, люде добрі, що я швець: говоріть зо мною, як з простим. Ном. № 2597. Вважайте, що чуєте. Єв. Мр. IV. 24. Чи добра кобила? — Вважайте сами. Канев. у. 2)за кого, що. Считать кѣмъ, чѣмъ, принять за кого, что. Ми тебе за святого вважаємо. К. Бай. 112. Дума, що дурень його вважає за чорта. Чуб. 3) Полатать, думать, подумать. То їхав чоловік волами і питав у них: «А що, волики, як уважаєте, де будемо ночувати? Драг. 2.