Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білуватий, -а, -е. Бѣловатый. Снігову хмару можно зараз примітити, бо вона білувата. Дещо. На небі ходють круглі білуваті хмари. Грин. II. 21.
Вертепа, -пи, ж. Пропасть, оврагъ, ущелье. Вх. Лем. 396.
До́слі́дник, -ка, м. Изслѣдователь. Вельми поважний дослідник польської старосвіщини. К. XII. 65.
Заверта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. заверну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Заворачиваться, завернуться, поворачиваться, повернуться. 2) Ворочаться, воротиться, возвращаться, возвратиться. Біжи, біжи, дитя моє, не барися: на сінечному порозі завернися. Мет. 150. Тебе, серце, не покину, хоть покину, — завернуся, до серденька пригорнуся. Чуб. V. 262. Заверніться, тату, додому, — я й сама піду. Рудч. Ск. II. 55.
За́машно нар. Далеко. Замашно йти. Н. Вол. у.
Омилка, -ки, ж. = помилка.
Подокручувати, -чую, -єш, гл. Докрутить (во множествѣ).
Припущальник, -ка, м. То-же, что и триб въ ткацкомъ станкѣ. Cм. верстат. МУЕ. III. 24.
Спомогтися, -жу́ся, -жешся, гл. = спромогтися. Спомігся, як убогий на кисіль. Ном. № 7905. Коли ж хто не споможеться грішми, то він бере усячиною. Кв.
Шлюбити, -блю, -биш, гл. = шлюбувати. Возьми сі тую, котру вірно любиш, що перед Богом і людьми шлюбиш. Гол. І. 347.