Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відлучувати, -чую, -єш, гл. = відлучати. Пастух одлучує овець од козлів. Єв. Мт. XXV. 32.
Гріло, -ла, с. Громадина. Там таке гріло, ця баба. Лубен. у. Ув. Грі́лище.
Корчомаха, -хи, ж. Толстая, кривая палка. Козелецк. у.
Ми́ня, -ні, ж. Дѣтск. Корова, волъ, теленокъ. О. 1862. IX. 119. Знай, миня, стійло. Ном. № 990.
Передобідок, -дку, м. Закуска передъ обѣдомъ, поздній завтракъ. Лихий передобідок і найліпший обід попсує. Ном. № 11961.
Пирскач, -ча, м. пт. = омелюх. Вх. Пч. II. 15.
Поковзати, -заю, -єш, гл. Сдѣлать гладкимъ, скользя по чему.
Попідв'язуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Подвязаться (о многихъ). Ми високо попідв'язувалися, не позабовтуємсся. Харьк. г.
Похарамаркати, -каю, -єш, гл. = похамаркати.
Роблений, -а, -е. 1) Прич. прош. стр. отъ робити. 2) Искуственный. Роблені квітки. Харьк. Роблена сметана. Харьк. Кресало буде роблений магнит, а не природний. Ком. II. роблена відьма. По нар. повѣрью вѣдьма не прирожденная, а наученая. ХС. VII. 449. 3) Бывшій въ работѣ, истощенный работой. Коні роблені, того й такі худі. Камен. у.