Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

За́гадка, -ки, ж. 1) = загад 3. Загадав мені мій миленький загадки в дорогу: їдна загадочка, — щоб вишита сорочка; друга загадочка, — щоб вишит синій мундир. Грин. III. 629. 2) Загадка. Така ваша загадка, що нема й розгадки. Ном. № 13055. 3) Раст. Erigeron canadensis L. ЗЮЗО. І. 121. Ум. за́гадонька, за́гадочка.
Затопта́ти Cм. затоптувати.
Каланник, -ка, м. Бѣднякъ. Шух. І. 73.
Нацокотати и нацокотіти, -кочу, -ти́ш, гл. Наболтать, наговорить (о женщинахъ, дѣтяхъ). Нацокотали тії верхоумки..., а ти віри поняла. МВ. (О. 1862. III. 45).
Нороха, -хи, ж. Ув. отъ нора. Мнж. 69, 40.
Огород, -да, м. Огородъ. Високії огороди, — капуста не родить. Чуб. V. 147. Ум. огоро́дець. Cм. горо́д.
Осоруга, -ги, ж. Что либо надоѣвшее, опостылѣвшее.
Тельмом нар. Очень скоро, очень быстро, поспѣшно. Вх. Зн. 69.
Травина 2, -ни, ж. соб. Травы. Ой заросла тота стежка лихом, травиною, де-м ходила, говорила, серденько, з тобою. Гол. II. 350.
Цвірготати, -чу, -чеш, гл. = цвіркотати. Як почне цвірготати цвіргун, цілу ніч цвіргоче. Н. Вол. у.