Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видихувати, -хую, -єш, гл. = видихати.
Здріга́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. здрігнут́ися, -ну́ся, -не́шся, гл. Вздрагивать, вздрогнуть. Троянці всі здрігнули. Котл. Ен. III. 59. Здрігнувся сердешний Яків, почувши це. Стор. І. 7.
Нари́тники, -ків, м. мн. Шлея. Пристало, як свині наритники. Ном. № 11207.
Обпірати I, -ра́ю, -єш, сов. в. обпе́рти и обіпе́рти, обіпру, -реш, гл. Опирать, опереть. Обпер драбину на стіну.
Розшелестітися, -щуся, -стишся, гл. Приняться шелестѣть.
Тама II, нар. Тамъ. Шейк.
Термінувати, -ну́ю, -єш, гл. Проживать опредѣленное время (особенно въ обученіи мастерству). Я термінував п'ять літ, заким визволили в челядники. Шейк.
Угаяти, -ся. Cм. угаювати, -ся.
Утемніти, -нію, -єш, гл. Ослѣпнуть. Утемнів чогось віл; як би полуда, то я вмію здирати полуду, а то ні. Камен. у.
Чіпець, -пця, м. 1) = чепець 1. Русую кісоньку під чіпець. Грин. III. 548. Сидить дівка в темниці, шиє чіпець без ниці. Ном. заг. № 145. 2) = чепчик 3. В чіпці уродився, а на посторонку згине. Ном. № 4091. 3) = чепець 4. О. 1862. V. Кух. 39.