Ґаджала́ґати, -ґаю, -єш, гл. Непонятно или на непонятномъ языкѣ говорить. Волохи ґаджалаґают.
Де́сять, -ти́ и -тьо́х, чис. Десять. Один дурень камінь у воду кине, а десять розумних не витягне. Журбані ввечері оголошувались десятьма вулицями. Десятома рублями не одбудеш весілля.
Жахли́во нар. Пугливо. Озираючись жахливо, вибігла його дівчина.
Землепи́сний, -а, -е. Географическій.
Каплиця, -ці, ж. Часовня. І в віфліємськую каплицю пішов молиться вірний Гус. Ой ходімо у каплицю, Богу помолюся. У нас каплиця, а не церква. Ум. капличка. На пригорі, ніби капличка, козацька церква невеличка. Чи ти знаєш ту капличку, що в кінці парку?
Кварта, -ти, ж. 1) Кварта, мѣра жидкостей. Три кварти не простої горілки, оковитої взяли. Смиренна правда одкуповується од смілої нахаби квартою горілки. квартами продаютъ сѣмена лука. 2) Кварта — посуда. Він сьому випивши осьмуху, послідки з кварти виливав. Ум. ква́ртонька, кварточка. Ой піду я до шинкарочки, возьму меду й да дві кварточки. Cм. еще: кватирка, кватирочка, квартирка, квартуга.
Намаха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Намахаться, намахать вдоволь. Намахався я косою, набухався ціпом.
Поплакати, -плачу, -чеш, гл. Поплакать. На чужині не ті люде, — тяжко з ними жити! ні з ким буде поплакати, ні поговорити.
Сікавиця, -ці, ж. Рыба: Cobitis taenia.
Христування, -ня, с. Обычай поздравлять въ свѣтлое воскресенье, съ произнесеніемъ извѣстныхъ виршей. Великоднє христування. Є старосвітські вірші для христування: «Христос воскрес, рад мир увесь: діждалися божої паски....» 2) = христосання.