Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Булькати, -каю, -єш, гл. Булькать, издавать звукъ: «буль-буль», при вытеканіи, кипѣніи (жидкости). Драг. 48. Ниво вщолоча та все булька: буль-буль-буль. Грин. І. 206.
Дріботу́ха, -хи, ж. Говорунья, болтунья. Що вже й дріботуха вона, то й Боже! Усе дрібоче, усе дрібоче! Новомоск. у.
Дряпі́жник, -ка, м. 1) Хищникъ, грабитель. Стор. МПр. 29. 2) Взяточникъ, обдирало. Мир. ХРВ. 85.
Жнива́рь, -ря́, м. = жнець. Вх. Лем. 414. Ум. жнива́рик.
Імшедь, -ді, ж. 1) Мохъ. Шух. І. 18. 2) = мшедь. Вх. Зн. 28.
Млинове́, -вого, с. Мельничный сборъ.
Покрова, -ви, ж. 1) Праздникъ: Покровъ Пресвятыя Богородицы. ХС. І. 79. Сподівайся, дівчинонько, мене ік Покрові. Чуб. V. 1028. 2) Покровительница. Ум. покрівонька, покровонька. Моя матінко, моя й покрівонько! Мил. 194.
Прихмелитися, -люся, -лешся, гл. Опалиться, прижечься (о хлѣбѣ на корню). Барзо прихмелився ярец. Вх. Лем. 457.
Прутикувати, -ку́ю, -єш, гл. Шить прутик. Кіевск. у.  
Тріні, тріньки, трінюні, трінюсі, нар. Немножечко. Полт. г. Харьк. г., Екатер. г. Слов. Д. Эварн.