Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Доста́тній, -я, -є. Достаточный, зажиточный. На все достатній і на лихо не жаден. Ном. № 2013. Достатня одежа. Шевч. (О. 1861. X. 4). 2) Обильный. Достатня паша. Шух. І. 78.
Кливак, -ка, ж. Клыкъ.
Мертв'я́чка, -ки, ж. Эпидемія, моръ. Тоді була мертв'ячка скрізь, люде здорово мерли. Залюбовск. Екатер. у.
Плахтяний, -а́, -е́ Изъ плахти сдѣланный, къ ней относящійся.
Позмітувати, -тую, -єш, гл. 1) = позмітати. Усе позмішувано, позгрібувано. Г. Барв. 193. 2) Сбросить съ чего (во множествѣ). Пішов, тото позмішував з себе, іде... обідраний. Гн. І. 52.
Позна, -ни, ж. = шкода 1. Глядіт, щоб кінь позни не наробив. Вх. Зн. 51.
Прапірка, -ки, ж. Роговой отростокъ сзади надъ копытомъ двухкопытныхъ. Черк. у.
Спочнути, -ну, -неш, гл. = спочити. Ой як вона собі сіла та й трошки спочнула. О. 1862. V. 71.
Четвертака, -ки, ж. Корова четырехъ лѣтъ. Харьк.
Чумачія, -чії, ж. = чумачина 2. Ізбудила мене мати в обідню годину, як спустилась чумачія з гори та в долину. Рудч. Чп. 190.