Відрада, -ди, ж.
1) Отрада, утѣшеніе. Та не дав мені порадоньки, серцю одрадоньки. — Яку ж тобі, моя мила, одраду давати? Ой коли б ти, мати, знала, що то за досада, то б ти мене оженила, щоб була відрада.
2) Отсовѣтываніе. Ум. відрадонька. Нема мені відрадоньки від мого нелюба. Cм. відрадість.
Зави́тка, -ки, ж. 1) = заверка і. 2) завитка ́= покритка.
Нао́слаб, на-о́слабі, нар. Не натянуто, свободно. І ланцюг на-ослабі. Накиньте мені латочку на чобіт та наослаб, щоб натягаючи чобіт не теє.
Обляшуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. обля́шитися, -шуся, -шишся, гл. Ополячиваться, ополячиться.
Обтикатися, -каюся, -єшся, сов. в. обтикатися, -чуся, -чешся, гл. Обтыкать, обтыкать себя; украсить себѣ голову цвѣтами. Взяв наламав колюхів, обтикався та й сидить. Та нарвала хвіялочок та й обтикалася.
Піврічний, -а, -е. Полугодовой.
Поперечок, -чка, м. Ум. отъ поперек.
Разом нар.
1) Вдругъ. Як Бог творив землю, то її перше варив, послі разом остудив. Коли разом я помічати стала, що Парася щось собі думає та думає.
2) Вмѣстѣ. Одна біда — не біда; от коли дві або три разом біди. А він зачав до трьох разом ходити, я зачала штирох разом любити.
3) Иногда. Разом густо, а разом пусто.
4) Сразу. Не все ж разом, хорошого потрошку. І дуже дорого, і гроші не можна разом.
Свинарчук, -ка, м. Мальчикъ свинопасъ.
Студити, -джу, -диш, гл.
1) Студить, охлаждать. Опарився на молоці та й воду студить. Ну й якого ти чорта рипаєшся, аби тільки хату студити.
2) Знобить. Студить мене.