Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відрада, -ди, ж. 1) Отрада, утѣшеніе. Та не дав мені порадоньки, серцю одрадоньки. — Яку ж тобі, моя мила, одраду давати? Мил. 115. Ой коли б ти, мати, знала, що то за досада, то б ти мене оженила, щоб була відрада. Мет. 2) Отсовѣтываніе. Ум. відрадонька. Нема мені відрадоньки від мого нелюба. Мет. 253. Cм. відрадість.
Зави́тка, -ки, ж. 1) = заверка і. Чуб. III. 193. 2) завитка ́= покритка. Вх. Зн. 18.
Нао́слаб, на-о́слабі, нар. Не натянуто, свободно. І ланцюг на-ослабі. Накиньте мені латочку на чобіт та наослаб, щоб натягаючи чобіт не теє. Лебед. у.
Обляшуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. обля́шитися, -шуся, -шишся, гл. Ополячиваться, ополячиться.
Обтикатися, -каюся, -єшся, сов. в. обтикатися, -чуся, -чешся, гл. Обтыкать, обтыкать себя; украсить себѣ голову цвѣтами. Взяв наламав колюхів, обтикався та й сидить. Рудч. Ск. І. 159. Та нарвала хвіялочок та й обтикалася. Чуб. V. 101.
Піврічний, -а, -е. Полугодовой. Желех.
Поперечок, -чка, м. Ум. отъ поперек.
Разом нар. 1) Вдругъ. Як Бог творив землю, то її перше варив, послі разом остудив. Чуб. Коли разом я помічати стала, що Парася щось собі думає та думає. МВ. ІІ. 70. 2) Вмѣстѣ. Одна біда — не біда; от коли дві або три разом біди. Ном. № 2190. А він зачав до трьох разом ходити, я зачала штирох разом любити. Чуб. 3) Иногда. Разом густо, а разом пусто. Ном. № 7768. 4) Сразу. Не все ж разом, хорошого потрошку. Ном. № 4846. І дуже дорого, і гроші не можна разом. МВ. І.
Свинарчук, -ка, м. Мальчикъ свинопасъ.
Студити, -джу, -диш, гл. 1) Студить, охлаждать. Опарився на молоці та й воду студить. Ном. № 5793. Ну й якого ти чорта рипаєшся, аби тільки хату студити. 2) Знобить. Студить мене. Камен. у.