Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витривал, -лу, м. Невспаханное мѣсто между полями. Ми сіли на витривалі. Екатер. у. (Залюб.). Испорченное — интервалъ?
Замути́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. 1) Найти предлогъ. Заходе дяк, — нічим замутиться, — так: розміняйте, куме, п'ятака! Лебед. у. Замутився шмаровіз, либонь то до коней, як уносить на дяченько товстенький грабовий. Чуб. V. 674. 2) Развлечься. Инші вишукують того кохання так, аби замутиться. МВ. ІІ. 131.
Змайструвати, -ру́ю, -єш, гл. Смастерить. Вже так змайструю, як самому собі. Г. Барв. 186. Чи ти вже, Ярино, змайструвала нам що небудь? Шевч. 246.
Лаятися, -лаюся, -єшся, гл. Ругаться, браниться. Говорить можно, а лаятись нічого. Ном. 3499.  
Плювати, -плюю, -єш, гл. Плевать.
Позатикуватися, -куюся, -єшся, гл. Утыкать, украсить себѣ голову цвѣтами. Бувало, позатикуємося квітками. Богод. у.
Почужатися, -жаюся, -єшся, гл. Сдѣлаться чужимъ другъ другу. Вони кревні, та почужались. НВолын.
Прищурити, -ся. Cм. прищурювати, -ся.
Ременяний, -а, -е. Ремневый.
Стирта, -ти, ж. = скирта. Найшли вони стирту сіна. Грин. II. 195. Уздріли вони та й забачили, що там сти́рта ста стоїть. Гол. II. 106.