Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бискупський, -а, -е. Епископскій, бискупскій.
Богів, -гова, -ве Божескій, Богу принадлежащій. Мнж. 76. Чуб. III. 106. Чуб. V. 1125. богів шлях. Млечный путь. Черном. богова корова. Жукъ олень, Lucanus cervus. Вх. Пч. II. 27.
Кривулька, -ки и кривульця, -ці, ж. Ум. отъ кривуля.
Кульбачний, -а, -е. Сѣдельный.
Мі́цно нар. 1) Крѣпко, сильно. Він її пригорнув до серця міцно, поцілував. Кв. І. 65. Міцно нездужає. О. 1862. VI. 109. 2) Прочно.
Отетеріти, -рію, -єш, гл. Оторопѣть, растеряться. Як стояла, так і отетеріла стара, а ні ворухнеться. Грин. II. 230. Як мені сказано: одягайся! — так я й отетеріла. Г. Барв. 4. Отетерів з ляку. Грин. II. 226.
Погодливий, -а, -е. = погідливий.
Розлогий, -а, -е. 1) Просторный, широкій. Од Дударів до Чернишів дорога розлога. Чуб. V. 199. 2) О рвѣ, рѣкѣ: съ отлогими берегами. 3) Раскидистый (о деревьяхъ). 4) О рогахъ: расходящійся въ разныя стороны. Рудч. Чп. 255.
Стовбець, -бця, м. 1) = стовпець. Рудч. Ск. II. 34. Чуб. VII. 445. 2) Рыба Gobio fluwiatilis. Вх. Пч. II. 19.
Цегельник, -ка, м. Кирпичникъ, кирпичный мастеръ. Вас. 177. Павл. 64.