Віяти, -вію, -єш, гл.
1) Вѣять, дуть. Ой вітер не віє, гілля не колише. Із низу Дніпра буйний вітер віє-повіває. Люде гнуться як ті лози, куди вітер віє. Пишно процвітали, пахощами віючи, конвалії.
2) Вѣять, провѣвать. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи.
3) Вилять. Пес віє хвостом.
Джиджуру́ха, -хи, ж. Кокетка, франтиха. Cм. Чепуруха.
Знизу нар. Снизу. Подай нам. Господи, з неба дрібен дощик, а знизу буйний вітер.
Межі́вка, -ки, ж. Размежеваніе.
Незручність, -ности, ж.
1) Неловкость.
2) Несподручность.
Павур, -ра, м. = павич.
Приголубливий, -а, -е. Нѣжный, ласкающій. Ой вийшла мати, і з сльозами приголубливими словами, за руку взявши, каже їй.
Тектися, течуся, -чешся, гл. Литься. Вода по каміню течеться.
Чвань, -ні, ж. Чванство. Инчий смокче ту люльку з чвані. На що сяя чвань поросяча?
Шкурат, -та, м. Кусокъ кожи. Дметься, як шкурат на огні. Ум. шкурато́к. Постоли з шкуратка.