Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Забрюхна́тіти, -тію, -єш, гл. Забеременѣть. Забрюхнатіла дівчина, мені молодцю біда. Грин. ІІІ. 683.
Каменувати, -ну́ю, -єш, гл. Побивать камнями. Єрусалиме, що каменуєш посланих до тебе. Єв. Л. XIII. 34.
Наба́бити, -блю, -биш, гл. Принять нѣсколько душъ дѣтей. Я собі набабила онуків, — аж п'ятеро. Харьк. г. Ось тобі й набабила, що Мотря аж ноги простягла.
Остопранцюватіти, -тію, -єш, гл. = остобісіти. Мені ця робота вже остопранцюватіла. Александр. у. Слов. Д. Эварн.
Плескавиця, -ці, плесканка, -ки, ж. Рыба Abramis (Blicca) argyrolenca. Вх. Пч. II. 18.
Пообшкрябувати, -бую, -єш, гл. Обскресть (во множествѣ).
Роскурювати, -рюю, -єш, сов. в. роскури́ти, -рю, -риш, гл. Раскуривать, раскурить. Я йому роскурила (люльку) і падала. Ном. № 9302.
Рострачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. ростратитися, -чуся, -тишся, гл. Растрачиваться, растратиться.
Стоніг, -но́га, м. Мокрица, Oniscus murarius. Вх. Пч. І. 7.
Схитрувати, -трую, -єш, гл. Ухитриться, употребить хитрость. Як би йому схитрувати, щоб обдурити жида-шинкаря. Грин. II. 226.