Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Голотіч нар. Подъ открытымъ небомъ. Вх. Зн. 11.
Кошуля, -лі, ж. 1) Рубаха. На нім кошуля як біль біленька, як біль біленька, як лист тоненька. Гол. II. 18. Ой мати-мати, вчини мою волю, передай коміку білую кошулю. Чуб. V. 373. 2) Струпья на головѣ ребенка. КС. 1893. VII. 80. Вх. Ян. 29. Ум. кошуле[о]нька, кошулечка, кошулька. Головонька змита і кошуленька біла. Мет. 287. Ой ходить сон по у ланці, в білесенькій кошулоньці. Макс. В тонких білих кошулечках козака водили. Чуб. V. 306. Шила кошульку з тонкого рубку. Мет. 176.
Мири́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Мирить, примирять. 2) Мириться (съ кѣмъ, чѣмъ). Не мирити. Ссориться. За кису світ увесь не мирить. Г. Барв. 448.
Наді́сь нар. = надійсь. О. 1862. IV. 107. Та моя хороба надісь не скоро мене покине. Кіевск. у.
Начвалатися, -лаюся, -єшся, гл. Устать, медленно ходивши.
Порозсупонюватися, -нюємося, -єтеся, гл. То-же, что и розсупонитися, но во множествѣ.
Пук, -ка, м. 1) Пукъ. Пов'яже солому у пуки та й везе до міста продавати жидам. Камен. у. 2) Раст. Selinum carvifolia. Шух. І. 22.
Теплина, -ни, ж. Мѣсто, гдѣ вода зимой не замерзаетъ. Вх. Зн. 69.
Цюлувати, -лую, -єш, гл. = цілувати. Як була я молодиця, — цюлували мене в лиця. Грин. ІІІ. 654.
Шинкаренко, -ка, м. Сынъ кабатчика. Із Стехівки та шинкаренко. Котл. Ен. VI. 17.