Висипати, -па́ю, -єш, сов. в. висипати, -плю, -пеш, гл.
1) Высыпать, высыпать. Висипав я на стіл жменю дукатів.
2) Выливать, вылить. Висип всенький борщ у миску.
3) Высыпать, появляться, появиться во множествѣ. Висипали запорожці — лиман човни вкрили.
4) Насыпать, насыпать. Та висип же, мила, високу могилу.
5) Усыпать, усыпать.
Здви́нути, -ну, -неш, гл. Шевельнуть. Зайчик... дух притаїв, оком не здвине, а пильно дивиться.
На 2, нате, меж. На, возьми, возьмите. Ластівко, ластівко! на тобі веснянки, дай мені білянки. Ой нате вам, рибалочки, горілки напиться.
Поковзом нар. Скользя. Бим мужики бабу, та потім поковзом тягли.
Покривайниця, -ці, ж. = покривальниця. Покривайниця плаче, покриватись не хоче.
Попідрубувати, -бую, -єш, гл. Подрубить (во множествѣ).
Слухало, -ла, м. Въ сказкѣ: слушающій.
Угрущати, -ща́ю, -єш, гл. Уговаривать внушительно, даже съ угрозой. Я її не бив, а так було все угрущаю. Стали ви мене вгрущити, щоб не сумував. І хазяйка, і хазяїн угрущають і Богом, і лозиною.
Шатро, -ра́, с. Шатеръ. Шатро край шляху розп'яли. Щатром (цигани) стоять, каже, за селом.
Шиєчка, -ки, ж. Ум. отъ шия.