Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наупорно

Наупорно нар. Настойчиво. Хочу оце іти наупорно, свого не попущу ні за що. Павлогр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 530.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАУПОРНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАУПОРНО"
Жме́ня, -ні, ж. 1) Горсть, часть руки. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Ном. № 7295. Сім'ю свою треба хазяйці так тримати, як мак у жмені. МВ. ІІ. 84. 2) Пригоршня, горсть, количество сыпучихъ тѣлъ, пеньки, льна и пр. которое можетъ помѣститься въ горсти. Вас. 200. Чуб. VII. 408. Саме менше, а жмінь шість (конопель) пропало. ЗОЮР. І. 11. Візьми, сестро, піску жменю. Макс. Висипав їй жменю дукатів. Стор. МПр. 41. Укинув попелу жменю. Рудч. Ск. І. 106. 3) Какъ обозначеніе малаго количества: немного, малость. За старого Хмеля (Богд. Хмельницького) людей було жменя. Ном. № 666. Оглянувся Сомко, аж при йому тілько зо жменю старшини. К. ЧР. 340. Стоїть хатина, коло неї жменя города. Левиц. І. 100. 4) Часть полотика, полольщицкой кирки: желѣзная треугольная пластинка, — посредствомъ уха она надѣвается на рукоять. Шух. I. 164. Ум. жме́нька, жмі́нька, жмі́нечка. Чуже візьмеш жмінькою, то чорт твоє міркою. Ном. № 9677. Ув. жме́нище.
Забрі́д, -ро́ду, м. 1) Уходъ изъ дому на заработки; бродяжничество. Це б то ми покинемо сем та пустимось въ забрід. О. 1862. V. 106. У Макаровскаго в забрі́д пусти́тися имѣетъ переносный смыслъ. Там з роду жевріє любов, і як порою запалає, то з толку хоч кого збиває, і мозок напутить і кров. Се і Знеможенко дознав: еть як мудривсь, стерігся, штився, а все таки в забрід пустився, на муки сам себе оддав. Мкр. Г. 17. 2) Рыбный заводъ.
Засандри́чити, -чу, -чиш, гл. Всадить, всунуть, воткнуть. Так засандричив коляку в землю, що й чортяка не витягне. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Зірну́ти, -рну, -не́ш, гл. = зорнути.
Намика́ти II, -ка́ю, -єш, гл. 1) Наматывать, навивать. Челядина, що стоїть на вершку стога, намикає (намотує) той колач (довге перевесло з сіна) на вершок остреви, що вистає із стога. Шух. І. 170. 2) Накладывать пластъ шерсти на щетку съ проволочными крючками, — для расчесыванія шерсти. Вас. 152.
Нара́да, -ди, ж. Совѣщаніе.
Переступ, -пу, м. 1) Преступленіе, нарушеніе закона. Що ти гріхи мої перебіраєш, переступу дошукуєшся грізно. К. Іов. 22. Грішна душа, бита своїми тяжкими переступали, зібралася каятись перед Богом. Мир. ХРВ. 273. 2) Волъ, заднею ногою переступающій слѣдъ передней. Мнж. 188. 3) Раст. Brionia alba. Лв. 97. Cм. перелаз.
Підвір'я, -р'я, с. Мѣсто занятое дворомъ, дворъ. Пішли вівці по підвір'ю. Мил. 42. Колись і на моїм підвір'ї буде болото. Ном. № 4885.
Підмет, -ту, м. 1) Грядка. Шух. І. 164, 112. 2) Конопляникъ. Вас. 199. Ум. підметець.
Припішати, -шаю, -єш, гл. Первоначально: сдѣлаться пѣшимъ, утративъ лошадей, воловъ, а затѣмъ и вообще обѣднѣть. Був колись багатирь, а теперь припішав. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАУПОРНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.