Жерди́на, -ни, ж. = жердка. Ум. жердинка.
Зажи́вок, -вку, м. 1) Зародышъ. Пропало просо: морози заживок побили. В єї ще з замолоду заживок (хвороби) у середині, в животі. 2) Питаніе. Як гноювата земля, то корень кращий заживок має, тим хліб добрий роде. 8) Зажитое, заработанное наймомъ имущество. Я не чужу телицю взяв, а свою: вона мій заживок. 4) Внутренняя, самая крѣпкая часть снятой съ животнаго кожи, лежащая между наружнымъ слоемъ — ли́чком и внутреннимъ — ніздр́ею.
Кудерний, -а, -е. Кудрявый. Під кудерним деревцем, під зеленим барвінцем.
Нехибне нар.
1) Безошибочно.
2) Неуклонно.
Одвірок, -рка, м. Дверной косяк. Золотая брама, а срібні одвірки. Ум. одвірочок.
Ощенитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. О собакахъ: ощениться.
Примірятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. примірятися, -рюся, -ришся, гл.
1) Примѣряться, примѣриться.
2) Прицѣливаться, прицѣлиться. Без міри пороху підсипає, татарину гостинця в груди посилав. Ой ще козак не примірився, а татарин ік лихій матері з коня покотився.
3) Прилагаться, приложиться какъ разъ какъ слѣдуетъ. Так уже воно приміряється, як горбатий до стіни.
Смутніти, -ні́ю, -єш, гл. Становиться печальнымъ. Мати усе смутніла.
Трясихвістка, -ки, ж.
1) = трясидупа.
2) пт. Lusciola phoenicurus (и tithys).
Хлядрівка, -ки, ж. Узоры, выдѣлываемые гончарами на глиняной посудѣ.