Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Карапаня, -ні, ж. = карапавка. Желех.
Мо́дло, -ла, с. 1) Модель; образецъ; шаблонъ. Мнж. 185. Криводушної прихильности ви модло. К. Дз. 57. 2) мн. мо́дла. Снарядъ, которымъ отмѣчаютъ пильщики или плотники толщину имѣющей быть выпиленной доски. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Напа́дкуватий, -а, -е. Придирчивый, привязчивый.
Пообсушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Обсушиться (о многихъ).
Пороша, -ші, ж. Первый снѣгъ. Грин. ІІІ. 341. По двору, по двору да пороша упала; а на тій пороші сліди хороші. Мет. 232. Ум. порошенька.
Приголовок, -вка, м. 1) = приголовач 1. 2) = приголовач 3. Радом. у. 3) Въ оконной рамѣ: верхній поперечный брусокъ. Вас. 149. Ум. приголовочок, приголовчик. Чуб. III. 324. Г. Барв. 436.
Провал, -лу, м. = провалля. Вх. Зн. 56.
Проявляти, -ляю, -єш, сов. в. проявити, -влю́, -виш, гл. Обнаруживать, обнаружить.
Пухкий, -а́, -е́ 1) Рыхлый, мягкій (о хлѣбѣ, землѣ). Пухкий хліб удався. Н. Вол. у. Пухка паляниця, — хоч губами їж. Харьк. Земля пухка. Г. Барв. 212. 3) Мягкій, нѣжный. Пухкі овчини. Н. Вол. у.
Рябко, -ка, м. 1) Родъ варенаго кушанья изъ пшена и гречневой муки. Кіевск. у. Вбірали.... хрін з квасом, редьку, буряки, рябка, тетерю, соломаху. Котл. Ен. IV. 19. Чого то з сього святого хліба не зробиш? усячини: діда, братки, рябка, сучку, каленика.... Кух. (О. 1861. XI. 27.) 2) Кличка собаки. Як Рябка годують, так Рябко й гавка. Ном. № 7129. 3) Названіе пестраго кота. Ой ти, коте-рябку! Мил. 42.