Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Граби́телька, -ки, ж. Грабительница. Аф. 367.
Заси́лювати, -люю, -єш, сов. в. заси́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Усиливать, усилить, подкрѣплять, подкрѣпить. Вона тебе ні в чому за руку не веде, вона тільки твій розум засилює, щоб сама ти свій шлях пізнала. К. Д. Серце. 29. 2) Вдѣвать, вдѣть; всовывать, всунуть. Засилити нитку в голку. Желех. Вх. Зн. 39. Дірка була викопана в стіні невелика: так тілько можно було руку туди засилити і витягти що-небудь поблизу. Новомоск. у. 3) Прикрѣплять, прикрѣпить, привязать (веревку, цѣпь и пр.). Желех.
Красючка, -ки, ж. 1) Красавица. 2) = красулька. Канев. у.
Надога́д нар. Намекая на что. Надогад буряків, щоб дали капусти. Ном. № 5700. Cм. догад.
Наряжа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = наряджати.
Повибіратися, -ра́ємося, -єтеся, гл. То же, что и вибратися, но о многихъ. Инші зовсім повибірались на Донщину, попродавши хати й городи. Г. Барв. 240.  
Ревіль, -ля, м. = ревінь. Черк. у.
Ризниця, -ці, ж. Ризница. Стор. II. 136.
Сітнити, -тню, -ниш, гл. О дождѣ: накрапывать, моросить. Вх. Уг. 267.  
Чортище, -ща, м. Ув. отъ чорт. КС. 1882. IV. 170.