Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дякі́вна, -ни, ж. Дочь дьячка. Ном. № 7079.
Жупа́н, -на́, м. Кафтанъ, верхняя мужская одежда. Гол. Од. 16. КС. 1893. V. 280; XII. 447. Хоч і надів жупан — все не цурайся свитки. Ном. № 1274. Ум. жупа́ник, жуп́аничок, жупани́ченько, жупано́к, жупано́чок, жупа́нчик. Де узявся козаченько на вороному кониченьку та в голубому жупаниченьку. Мил. 91. Одягнутий він був у китайчатий синій жупанок. Стор.
Качати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Катать. Вони і ну його качати да вертіти, поки аж прочунявся він. Рудч. Ск. І. 136. 2) Катать бѣлье. Старша сестра коня сідлала, а середульша хустку качала. Макс. (1834) 117. 3) Раскатывать тѣсто. Хомиха качала корж. Левиц. І. 5. 4) Повалить и грызть (о собакахъ). Скажена собака нашого Рябка качає. Свої собаки шкодить стали: з овечок перше вовну драли, а далі мняса забажали та й ну що дня овець качать. Гліб. 118.
Копил, -ла́, м. 1) Сапожная колодка. Швець копилом перекинув. Ном. №301. 2) Столбики (отъ 4 до 6), связывающіе полозья съ ящикомъ саней. Kolb. I. 67. Шух. I. 180. Копили поробив на сани. 3) Незаконнорожденное дитя. Вх. Зн. 28. Ум. копиле́ць. Ном. № 14299.
Напрями́ти, -ся. Cм. напрямляти, -ся.
Наштопатися, -паюся, -єшся, гл. Наброситься, накинуться, напасть. Почув, що драча завелась, прибіг туди й він і зараз наштопавсь на Семена, та й давай його удвох місить. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Позагарбувати, -бую, -єш, гл. Заграбастать (многое).
Пуголовок, -вка, м. Головастикъ. Так води забагається, аж у горлі засохло; про мене хочай би й з пуголовками, аби мокра була. Подольск. г.
Розроїтися, -роюся, -їшся, гл. Развестись роями (о пчелахъ). З одного рійка розроїлось їх більш як сто колодок. Стор. II. 100.
Сивиця, -ці, ж. Раст. Nardus stricta. Вх. Лем. 464.