Присвідувати, -ду́ю, -єш, гл. Дѣлать показанія, свидѣтельствовать. Присвідує на мене, що я, каже, вкрав.
Проможність, -ности, ж. = спроможність.
Просаджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. просади́тися, -джу́ся, -дишся, гл.
1) Продѣваться, продѣться, просунуться.
2) Прокалываться, проколоться, наколоться.
Ришляк, -ка, м. У гребенниковъ: небольшіе рога молодаго скота.
Семирогий, -а, -е. . семирога плахта Сортъ плахти.
Склений, -а, -е. Покрытый глазурью (о посудѣ). Склений кухлик.
Тімаха, -хи, об.
1) Смыслящій, понимающій, мастеръ, мастерица въ какомъ-либо дѣлѣ. Розумна й по хазяйству до всього тімаха.
2) Удалецъ.
Троїцький, -а, -е. Троицкій, относящійся къ тройцѣ.
Чекман, -на, м. Короткій кафтанъ галицкаго міщанина. Cм. чекмінь. Ми ся звихали, все село звоювали, чекмани поросили, на весілля спросили.
Шпигати, -га́ю, -єш, гл.
1) Колоть.
2) Говорить колкости. Все оттак заведуться ласкавими словами одно одного шпигати. Почав його батько докірними словами шпигати.