Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безбожницьтво, -ва, с. = безбожність. То я ваших гріхів на свій пай не беру й не приймаю: черезъ ваше безбожницьтво славу лицарську теряю. К. МБ. ХІІ. 277.
Бендюга, -ги, ж. 1) бендюга = ломака = дрюк. Як схопилась буря, так я бендюгу виламав та давай скоріше хату вкривати. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. 2) Бревно, посредствомъ котораго вѣтряная мельница поворачивается. Харьк. ( Залюбовск.). 3) Каждая изъ жердей, которыя кладуть на возъ для укладки на нихъ сноповъ: двѣ вдоль, а двѣ поперегъ. Харьк. у. 4) мн. бендюги. Родъ простой повозки, ломовые роспуски. Шейк.
Задрі́па, -пи, об. Забрызгавшійся грязью.
Засмутува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Опечалиться. Засмутувала на чужій стороні. Г. Барв. 410.
Змулювати, -люю, -єш, сов. в. зму́лити, -лю, -лиш и зму́ляти, -ляю, -єш, гл. Натирать, натереть, надавить.
Зогнути, -ну́, -неш, гл. = зігнути.
Мо́туз, -за, м. Веревка. Стали-сьмо на попас, я коні мотузом добрим до воза прив'язав. Литин. у. Слабий, як учетверо мотуз. Ном. № 8132. Мотуз въ ткацкомъ станкѣ — Cм. верстат. Шух. І. 256. Ум. мотузок, мотузо́чок.
Особшаний, -а, -е. Особенный, выдѣляющійся, выдающійся. Він же добрий кобзарь? — Ні, не дуже особшаний. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Роспірка, -ки, ж. Распорка, распоронное місто, прорѣха. Показала маленьку роспірку на плечі. Левиц. Пов. 143. Ум. ро́спірочка.
Садівник, -ка, м. Садовникъ. Камен. у. Єв. І. XX. 15.