Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гоноро́вий, -а, -е. Благородный, знатный. Я гоноровий шляхтич. Стор. І. 188.
Дзиґля́тко, -ка, с. Стульчикъ. Ум. Дзиґля́точко.
Дочвала́ти, -ла́ю, -єш, гл. Доплестися, добрести. Вулкан, до кузні дочвалавши, будить зачав всіх ковалів. Котл. Ен. V. 20.
Засци́ка, -ки, об. Обмоченный уриной.
Насторожати, -жаю, -єш, сов. в. насторожи́ти, -жу, -жиш, гл. Настораживать, насторожить, приготовлять, приготовить къ чему-либо. насторожити ноги. Напречь ноги къ усиленному бѣгу. Ми свої ніженьки насторожали, щоб хорт не догнав. Рудч. Ск. І. 16.
Невістульки, -ків, ж. мн. Раст. Chrysanthemum leucanthemum. Шух. І. 20. Вх. Зн. 41. Cм. невістка 2.
Непутити, -чу, -тиш, гл. 1) Мѣшать, быть помѣхой, стоять на дорогѣ, сбивать съ пути, съ толку. Любов... і мозок непутить, і кров. Мкр. Г. 17. Не мені непутить отой Улас головатий, а то б не взяли сина у москалі. Воно б можна до паламарки теє — нема що! але ж батько непутить, а сина чортма. Канев. у. 2) Портить, развращать. Багато нашого брата горілка непутить. Васильк. у. 3) Съ отрицаніемъ безлично. не непутить. Не мѣшаетъ. Хоч би й десятку дали, то воно не непутило б. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Перехвалити Cм. перехвалювати.
П'ятра, -тер, с. мн. = п'ятрини. Вас. 179.
Стрівожитися, -жуся, -жишся, гл. Встревожиться. К. Іов. 95.