Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Доситі́шати, -шаю, -єш, гл. Пожирѣть, потолстѣть. Я все буду пастись, та й доситішаю. Рудч. Ск. I. 1.
Ізо пред. = зо. Василько буде хоч цілечку ніч ізо мною сидіти. МВ. ІІ. 9.
Нагну́здувати, -дую, -єш, сов. в. нагнузда́ти, -да́ю, -єш, гл. Зануздывать, зануздать. Він бере... уздечку золоту, нагнуздує нею коня. Рудч. Ск. І. 108.
Наспорити Cм. наспоряти.
Натантирити, -рю, -риш, гл. Наговорить, надѣлать? Се він натантирив, Левашову щось сказав, мусів той йому повірить, да ввесь город розчухрав. КС. 1882. V. 534.
Підлесливий, -а, -е. Льстивый. Левиц. Пов. 309.
Позагусати, -саємо, -єте, гл. Сгуститься (о многомъ).
Скляний, -а, -е. Стекляный. Нептун дочувсь в скляних будинках, що пробу закричав Еней. Котл. Ен. скляний бог. Cм. бог.
Усцикати, -каю, -єш, сов. в. усцяти, -цю, -ци́ш, гл. Обмачивать, обмочить (уриною).
Шугати, -га́ю, -єш, гл. 1) Летать, летать, производя шумъ. Де в полі труп, там і орел шугає. К. Іов. 90. Коли галич у повітрі шугає — буде хуртовина. Грин. І. 254. 2) Дуть сильными порывами. Такий вітер цілий день шугав. Н. Вол. у. 3) Очищать зерно отъ пыли. Треба пшеницю шугати. 4) Ходить большими шагами. Он дивись, як шугає, мов та чапля на болоті похожає.