Затупоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Затопать, застучать копытами. Коли так одного вечора затупотіло в дворі; вибігла стара, а Данило коня прив'язує.
Заши́ти, -ся. Cм. зашивати, -ся.
Картати, -та́ю, -єш, гл. Упрекать, корить, выговаривать. Ой догнав він Лемерівну, та й не б'є, тілько ж її словечками картає. Такий гнівний, крий мати божа! Почав її словами картати. Мене матінка зроду не била, все словом картала. Він у церкві їх картав словами, соромив ледачими ділами.
Лозиня́чча, -ча, с. соб. Ув. отъ лозиння.
Начіплювати, -плюю, -єш, сов. в. начепити, -плю́, -пиш, гл. Напѣплять, нацѣпить, навѣшивать, навѣсить. І начепила ланцюжок. Да й зробимо, братця, півтораста ми возів, да начепим, начепим півтораста ми ярем.
Полім'Я, -м'я, с. = полум'я. А він загадав їй рибу варити без вогню і без полім'я.
Потайки нар. = потай.
Співака, -ки, м. = співак 1, 2. Співають співаки, — щоб вас побрали собаки.
Харцизяцький, -а, -е. Разбойничій.
Цариночок, -чку, м. = царина 2. На зеленім цариночку пили турки горілочку.