Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бунтування, -ня, с. Возмущеніе, непокорность, мятежъ. Переказ.... про Мертве Море, що ніби під його водами сидять велетні за бунтування проти Бога. К. Іов. 56.
Виорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. виоратися, -рюся, -решся, гл. Находиться, найтись въ землѣ при паханіи. Виорюються барз із землі хрущі. Вх. Уг. 230.
Гарячити, -чу, -чиш, гл. Разгорячать. Варенуха почала його гарячити. Левиц. І. 281.
Догу́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. догуля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Догуливаться, догуляться. Вже козачка в корчмі догулялась, що шинкарка в потилицю виганяла. Догуляються так до четверга. Грин. ІІІ. 453.
Засластьо́нитися, -нюся, -нишся, гл. Замаслиться, засалиться.
Поціновка, -ки, ж. Оцѣнка имущества для продажи съ публичнаго торга.
Прогрішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. прогріши́тися, -шуся, -шишся, гл. Провиняться, провиниться. Ти любиш її, хоч вона й прогрішилась. Г. Барв. 344.
Промітувати, -тую, -єш, гл. Развѣшивать (кожу). Шух. І. 253.
Туптати, -пчу, -чеш, гл. Топтаться, ходить взадъ и впередъ. Я, прийшовши із дороги, тупчу коло хати. Лукаш. 141.
Чапула, -ли, ж. = чаполоть. ЗЮЗО. І. 125, 176.