Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бадвак, -ка, м. То же, что лемко, но выговаривающій л вмѣсто в, напр.: я бил, я гварил (изъ. мѣстности около венгерской границы). Вх. Лем. 389.
Белькотіння, -ня, с. = белькотання.
Відпірати Ii, -раю, -єш, сов. в. відперти, відіпру, -преш, гл. 1) Отпирать, отпереть. Скрипливії ворітечка, не можу відперти. Мет. 2) Отражать, отразить, дать отпоръ, отогнать. Смерти не відперти. Посл. Насилу відперли його. Черк. у. 3) Относить, отнести (тяжелое что либо).
Діди́нець, -нця, м. Дворъ. А взяв я їй за рученьку, взяв я їй за обі, запровадив чрез дідинець до покою к собі. Гол. ІІІ. 26.
Зстаріти, -рію, -єш, гл. Состариться. Зстаріли ви, ненько! МВ. ІІ. 15. І зстарівся воюючи, по корчмах ночуючи. Ном. № 1700.
Коловодник, -ка, м. Птица: лонзикъ. Totanus. Вх. Зн. 27.
Напога́нювати, -нюю, -єш, сов. в. напога́нити, -ню, -ниш, гл. Нагаживать, нагадить.
Націлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. націлитися, -люся, -лишся, гл. 1) Нацѣливаться, нацѣлиться, прицѣливаться, прицѣлиться. Що тілько націлиться (стрілець), — заєць і є. ЗОЮР. II. 36. 2) Haмѣреваться, вознамѣриться. Націлився їхати, аж тут дощ.
Пообтягати, -га́ю, -єш, гл. Обтянуть (во множествѣ).
Шуркати, -каю, -єш, гл. = штрикати. Вона ж мені з того всього шуркає до ока: ти поганий, ти п'яний, відсунься від бока. Чуб. V. 1066.