Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Іменувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Именовать. Мій син хрещений, порожений, іменований. Чуб. І. 112. 2) Назначать, опредѣлять. Галиц.
Комашитися, -шуся, -шишся, гл. Копошиться.
Набри́днути Cм. набридати.
Найтича́нка, -ки, ж. Родъ брички. Найтичанка запряжена у триконь. Стор.
Обквацятися, -цяюся, -єшся, гл. Испачкаться. Обквацявся як порося. Вх. Зн. 24.
Пасчинка, -ки, ж. Кадочка. Вх. Зн. 47.
Приплутати, -ся. Cм. приплутувати, -ся.
П'яла. Cм. п'їла.
Самий, -а, -е., мѣст. Самый. Ой топи мене, моя мати, да на самеє денце. Чуб. V. 569. В собаках сама сила. Рудч. Ск. І. 121. Докатав до самого краю. Ном. Ой дай коню овса по самиї перса. Чуб.
Укотити, -ся. Cм. укочувати, -ся.