Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багатійшати, -шаю, -єш
Ватажний, -ного, м. = ватажок. Желех.
Волати, -лаю, -єш, гл. Взывать; громко кричать. Котл. Н. П. До Бога серцем жалосне волають. Гол. І. 34. Піду в край пустий, де й плуг не оре, і буду волати: горе мені, горе. Чуб.
Го́мшити, -мшу, -шиш, гл. Колотить, бить. За тую локшину тато маму гомшили. Ком. Пр. № 95.
Зау́хати, -хаю, -єш, гл. Закричать: ух!
Паучина, -ни́, ж. = паутина. Вх. Уг. 257.
Позапрягати, -га́ю, -єш, гл. Запрячь (во множествѣ). Воли позапрягають. Грин. III. 50. Мої коні воронії да позапрягані стоять. Чуб. V. 534.
Сквернити, -ню́, -ни́ш, гл. Осквернять. Умийтеся; образ Божий багном не скверніте. Шевч.
Терпіння, -ня, с. 1) Терпѣніе. 2) Страданіе. Ум. терпіннячко. За терпіннячко дасть Бог спасіннячко. Ном. № 2428.
Худібний, -а, -е. Состоятельный, зажиточный. Да ще й без худоби вдова, а сам він худібний. Г. Барв. 422.. Cм. худобний.