Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Звужа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. звузи́тися, -вужу́ся, -зи́шся, гл. Съуживаться, съузиться.
Мальовни́чий, -а, -е. Живописный. Леонид глянув з човна на ту мальовничу группу і осміхнувся. Левиц. І. Прозою мальовничою нам їх (думки) переказано. К. (О. 1861. II. 231).
Мере́жа, -жі, ж. Неводъ съ большими очками. Браун. 11. Над вечір отаман звелів готувати здорову мережу. Левиц. І.
Назрива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Нарвать. Хвіялочок на віночок назриваю. Мет. 138.
Невдяка, -ки, ж. Неблагодарность.
Негожий, -а, -е. Негодный, нехорошій. Ой негожа в кутку вода. Чуб. V. 58. На тобі, небоже, що мені негоже. Ном. № 4779.
Пересердитися, -джуся, -дишся, гл. Перестать сердиться. Дід... думає: баба пересердиться. Рудч. Ск. II. 62. Моя мила сердиться, — таки ж вона пересердиться. Грин. III. 172.
Прикрити, -ся. Cм. прикривати, -ся.
Страх 1, -ху, м. 1) Страхъ, ужасъ. Страхи на ляхи. Ном. № 871. Шила вдова молода край битого шляху, набралася удова великого страху. Н. п. 2) род. страха. Пугало, страшилище. 3) Привидѣніе, призракъ. 4)завдавати. Внушать страхъ, устрашать. А буде нашу тисячу гнати й рубати, буде нам, великим панам, страху завдавати. Макс. Ум. страшок.
Фласкати, -каю, -єш, гл. Бить по лицу. Гол. ІІ. 703.