Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блювака, -ки, об. Страдающій рвотой.
Ди́бу, ди́бу, меж. Припѣвъ въ пѣснѣ. Ой пас вівці да на Бондарівці, положив бурдюх да на могильці. Дибу, дибу! Чуб. V. 1086.
Мовча́ння, -ня, с. Молчаніе. Христя і рада тому мовчанню: ніщо їй не забороняє думати. Мир. Пов. II. 84.
Овершки, -ків, м. мн. Вершина стога. Левч. 10.
Опирь II, нар. = опір. Племінник опирь став, затявся. Мкр. Н. 10.
Переплести, -ся. Cм. переплітати, -ся.
Пухкати, -каю, -єш, гл. Пыхтѣть. Ходе піп після обіду по кімнаті та тільки пухкає.
Розрізувати, -зую, -єш, сов. в. розрізати, -жу, -жеш, гл. Разрѣзывать, разрѣзать. Онисько розрізав кавуна надвоє. Левиц. Пов. 228.
Сичавіти, -вію, -єш, гл. О тканяхъ: сбѣгаться.
Спиця, -ці, ж. 1) Спица (въ колесѣ). Рудч. Чп. 250. Котилися вози з гори, поламались спиці. Чуб. V. 323. 2) Часть гончарнаго круга. Cм. круг 11. 3) Часть млина ручного. (Cм.). Шух. І. 104. 4) Въ срубленномъ деревѣ сукъ, тонкая часть котораго отрублена. Шух. І. 187.