Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брич, -ча, м. 1) Бритва. Вх. Зн. 4. ще я тебе щербатим бричем виголю. Будешь ты еще меня знать, я тебѣ еще задамъ. Фр. Пр. 127.
Ворон 2, -на, -не. = вороний. Ворон коню, біжи швидко. Мет. 74.
Звізда́тий, -а, -е. Звѣздообразный. Желех. звізда́ті дропачки́ и пр. Родъ вышивки. Kolb. І. 48, 49. звіздатий кінь. Лошадь съ бѣлымъ пятномъ на лбу. Желех.
Крівавиця, -ці, ж. Добытое тяжкимъ трудомъ. За чужую крівавицю купив у церкву плащаницю. Ном. № 13556.
Наї́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. наї́житися, -жуся, -жишся, гл. Наёживаться, наежиться.
Незрячий, -а, -е. Слѣпой, невидящій; невѣжественный. Знову шкуру дерете з братів незрячих, гречкосіїв. Шевч. 211.
Непомильність, -ности, ж. Безошибочность. Желех.  
Перістошиїй, -я, -є. Съ полосами на шеѣ. Вх. Зн. 48.
Потвір, -во́ру, м. = потвора? Привезли скриню й перину і молодую княгиню; привезено та потвір у двір; а з того потворочку хорошенько по дворочку: і хліб родить, і товар плодить, і пчілки рояться, по саду сядовляться. Н. п. Ум. потворочко.
Розшибатися, -баюся, -єшся, гл. Метаться, рваться. Инколи нападав її якийсь гнів немошний, що розшибалася вона та плакалася необрадливо собі. МВ. (О. 1862. І. 100). Е, бачу, — каже пан, — тобі тут місця мало. Постой же: розшибатимешся у москалях скільки хотя. МВ. (О. 1862. III. 71).