Бовкун, -на, м. 1) Волъ, запряженный въ одиночку. Їде чоловік бовкуном. Нізащо й вола другого купить: бач, бовкуном їде. 2) Большой снопъ, камышу. 3) танцювати бовкуном. Танцовать одному. Ум. бовкунець. бовкунчик.
Горя́ч, -ча, м. Жара, зной. В літі.... серед спеки та горяча, коли всі баюри повисихають....
Засипати II, -па́ю, -єш, сов. в. засипати, -плю, -плеш, гл. 1) Засыпать, засыпать. Засипав їй очі борошном. Його житло засипле з неба сірка. Поховали. Засипали домовину. 2) Всыпать, всыпать. Засипав у ступу проса і заставив товкти москаля. Чиє, пане, засипано, того й мелеться. 3) Только сов. в. Быстро заговорить. Засипав, як горохом в бочку.
Палянка, -ки, ж.
1) = паленка.
2) Маленькая лепешка изъ овсяной муки. Cм. паленя.
Понамолочувати, -чую, -єш, гл. Намолотить (во множествѣ).
Потакатися, -каюся, -єшся, гл. Сговориться. Обчество потакалось, щоб не було його у нас.
Похолодити, -джу́, -ди́ш, гл. Охладить.
П'янюга, -ги, об. ув. отъ п'яниця. Ув. п'яню́жище.
Фу́кання, -ня, с. 1) Дуновеніе (ртомъ). 2) Крики (на кого), брань.
Чос, -су, м. Зудъ; чесотка. дати, завдати чо́су. Дать трепку. Дав часу! Задали ж ми чосу дияволенному Кирикові! Крівавого дали прочухана. Завдали такого чосу, що й сам ватажок там же й ніжки відкидав.