Бурувати, -ру́ю, -єш, гл. Бурлить. Де ую весні вода бурує, там буде яма. Переносно о человѣкѣ: бурлить, бушевать. Прийде та ще й бурує, а що знайде в коморі, — у шинок забере.
Залускоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Усиленно затрещать.
Затя́г, -гу, м. Навербованный отрядъ войска. Ой деж твої, пане Саво, битії таляри, що їх набрав по Вкраїні водячи затяги!
Мисли́вець, -вця, м. 1) Охотникъ. Він був мисливець; знай було на охоту їздить. 2) Любитель. Він мисливець люльки палити. 3) Умникъ, умница. Молодий, та ба: мисливець. 4) Гордецъ, своенравный. Вона як ганила чоловіків — мисливців, так ще гірше їй було хазяйку, мовляла, непутящу бачити в сем'ї.
Напако́вувати, -ко́вую, -єш, сов. в. напакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Накладывать, наложить, напаковывать, напаковать, набивать, набить. Всячини напакували: і курей, і гусей — все печених, — і печене порося начинене, і масла, і всього, всього. Напакували цілу можу хлібом та паляницями, таранню, чехонню та всякими харчами. А положи нам, Остапе, спасибі тобі, дров у грубу! — Напакую, напакую! — сказав увічливо Остап.
Підлоґоння, -ня, с. Подхвостникъ при сѣдлѣ.
Підпарити, -ся. Cм. підпарювати, -ся.
Підпомощний, -а, -е. Состоящій підпомошником 2. І виборних, і підпомощних, і простих, і старших вельможних, хто ні попавсь, того і товк.
Прискригнути, -ну, -неш, гл. Прикрутить, поставить въ стѣснительное положеніе. Як прискригне, що ради не можно дати, то йдем помочі шукати.
Таврований, -а, -е. Мѣченый.