Веві́рка, вевю́рка, -ки, ж. Бѣлка.
Є́ва, -ви, ж. пт. Иволга.
За́міжжю нар. Замужемъ. Мати вже тоді були, кажуть, заміжжю. Вона в чужому селі заміжжю.
Зойк, -ку, м. Вопль, стенаніе, стонъ. А у касарні гомін, зойк.
Остивати, -ва́ю, -єш, сов. в. остити, -сти́ну, -неш, гл. Надоѣдать, надоѣсть. А вже ж мені, моя мати, парубки остили. Засівали трупом поле, поки не остило. Та й остило мені з собою панькатись!
Підпасич, -ча, м. Помощникъ пастуха.
Похилий, -а, -е. 1) Склонившійся, наклоненный, наклонный. Похилеє та дерево та ялина. На похиле дерево і кози скачуть. Гора похила до річки. Він горбатий, а я похила, тим я його полюбила.
2) Покорный.
3) О лѣтахъ: преклонный. Ще ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця.
Рата, -ти, ж. Срокъ платежа, также часть платы (арендной и пр.), приходящаяся на данный срокъ. Першу рату заплатив. ратами виплачувати. Уплачивать по частямъ, частями. роскласти плату на рати. Распредѣлить уплату на извѣстные сроки. суха рата. Арендная плата въ неурожайный годъ. на рати. Ha выплату.
Скаба, -би, ж. Полоса желѣза.
Суспіль нар.
1) Вмѣстѣ, рядомъ. Кумова хата стоїть суспіль з моєю.
2) Сплошь. Поле суспіль засіяне буряками.