Братанець, -нця, м. = братанич.
Вироб'Яки, -ків, м. мн. Родъ кожаныхъ лаптей.
Віяти, -вію, -єш, гл.
1) Вѣять, дуть. Ой вітер не віє, гілля не колише. Із низу Дніпра буйний вітер віє-повіває. Люде гнуться як ті лози, куди вітер віє. Пишно процвітали, пахощами віючи, конвалії.
2) Вѣять, провѣвать. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи.
3) Вилять. Пес віє хвостом.
Дубрі́вка, -ки, ж. Ум. отъ дуброва.
Мізко́вня, -ні, ж. Черепъ, голова.
Натуронька, -ки, ж. Ум. отъ натура.
Осудливий, -а, -е. Осуждающій, любящій осуждать. Хоч вередлива була, та не осудлива. Всі люде коло неї понурі й осудливі.
Пузвеликий, -а, -е. Указательный (о пальці). Пузвеликий палець.
Слабовитий, -а, -е. Болѣзненый. Слабовита удова була.
Смагнути, -гну, -неш, гл.
1) Жариться на солнцѣ, нагрѣваться.
2) Загорать. Од соненька личенько смагне.
3) Сохнуть, запекаться. Смагнуть губи.