Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Азія́цький. 1) Азіатскій. К. Кр. 28. Замчано кобзаря на край світу між азияцьку дичу. К. ХІІ. 130. 2) Варварскій, жестокій.
Говорливий, -а, -е. Говорливый. Говорлива, як горобчик. Кв.
Зві́тци, звітці́ль, звітціля́, нар. = звідци.
Пестіння, -ня, с. Ласки, нѣжности. Теодозя знов пригорнула її до себе і поцілувала. Гані так стало гидко те лукаве пестіння, що вона відсунулась трохи од неї до вікна. Левиц. І. 482.
Підгукувати, -кую, -єш, гл. Покрикивать въ добавленіе къ крику, пѣнію и пр. Хлопці підгукували, приказували й приспівували. Левиц. І. 16. Колісник підгукував... кумі. Мир. Пов. II. 69.
Позакрівавлювати, -люю, -єш, гл. Окровавить (во множествѣ).
Поперевертати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и перевернути, но во множествѣ. Мнж. 32. Ослони... поперевертає. Єв. Мр. XI. 15. Сю штуку написав москаль по нашому і дуже поперевертав слова. Котл. Н. П. 398.
Розмазувати, -зую, -єш, сов. розмазати, -жу, -жеш, гл. Размазывать, размазать.
Скельний, -а, -е. Скалѣ принадлежащій, къ скалѣ относящійся, скальный. Так орел, осягши скельної вершини, дивиться зневажно на малі тварини. Щог. Сл. 41.
Цята, -ти, ж. 1) Крапинка, пятнышко, точка. 2) Капля. Йди по воду, бо нема води й цяти. Черк. у. Ум. цятка, цяточка.