Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безкрайність, -ности, ж. Безпредѣльность, безграничность. Желех.
Започи́ти, -чи́ну, -неш, гл. Отдохнуть.
Зга́рний, -а, -е.. Cм. згарен.
Княженецтво, -ва, с. Достоинство князя. К. ЦН. 280.
Опарканюватися, -нююся, -єшся, сов. в. опарканитися, -нюся, -нишся, гл. Огораживаться, огородиться. Високим валом воно (село) обсипалось і по валу дубовими палями опарканилось. К. Хм. 97.
Понадкладати, -да́ю, -єш, гл. Отложить часть (во множествѣ).
Поприкриватися, -ваємося, -єтеся, гл. Прикрыться (о многихъ).
Слабкий, -а, -е. 1) Слабый, свободный, не тѣсный. 2) Слабый, не умѣющій сдержаться. От брат його чванько слабкий уже на се: що начеркав, то так в дрюкарню і несе. Г.-Арт. (О. 1861. III. 101). 3) — на уто́ри. Не сдерживающій вѣтровъ. Ном. № 12408. Ум. слабкенький.
Цуркий, -а, -е. 1) Въ видѣ палочекъ. 2) О соли: крупный. Цурка сіль. Конст. у. Ум. цурке́нький. Мабуте у пічі вугілля дрібне.... чи ба яке цуркеньке. Харьк. г.
Чухмаритися, -рюся, -ришся, гл. = чухатися. Зміев. у.