Ай-ве́й! меж. Восклицаніе для насмѣшки надъ испугавшимся евреемъ.
Амбі́ція, -ції, ж. Амбиція, тщеславіе.
Відпочивок, -вку, м. = відпочинок. Употр. и во мн. ч.: Поки діло кінчати, — сядьмо на відпочивки.
Кривулька, -ки и кривульця, -ці, ж. Ум. отъ кривуля.
Рахмистер, -тра, м. Счетчикъ.
Риштувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Устраивать лѣса.
2) Снаряжать. Гармати да ковані вози в поход риштує. А ну лишень риштуй воза, бо завтра треба вже по снопи їхати. Заходиться риштувать вози в далекую дорогу. Cм. рихтувати.
Ріска, -ки, ж. 1) Капля, росинка. 2) Крошка. Ні ріски хліба. і ріски в роті не було́ — ничего не ѣлъ и не пилъ. 3) Раст. Lemna. 4) мн. Родъ вышивки. Ум. рісонька, рісочка.
Скаламутитися, -чуся, -тишся, гл. Помутиться, возмутиться.
Угождати, -да́ю, -єш, сов. в. угоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Угождать, угодить. Вам хоч голову пробий, ти не вгодиш. Сам Бог людям не вгодить. Вражі кравці не вгодили і каптан підкоротили.
Шум, -му, м. 1) Пѣна, накипь при вареніи. Не вважай, що шум збігає, — на дні гуща буде. 2) Мыльная пѣнящаяся вода. 3) Пѣна отъ волнующейся воды, а потому также волненіе, водоворотъ. Хоч з мосту та в шум. Піди від мене під шум, під лотоки. Вже так мені нудно, хоч у шум головою. Тричі говорить приймалась, тричі оставлялась, так як риба против туму довго умудрялась. 4) Шумъ. 5) Хороводная игра, а также названіе живаго существа, упоминаемаго въ пѣсняхъ при этой игрѣ. Ой нумо, нумо, в плетеного шума. Ой нумо, нумо в зеленого шума. Ой шум ходить по діброві, а шумиха рибу ловить.