Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вижуритися, -рюся, -ришся, гл. Достаточно напечалиться. Я, добродійко, вижурився за себе, як сватався. Г. Барв. 311.
Витлумачити, -чу, -чиш, гл. Объяснить.
Кліщик, -ка, м. Насѣк. Уховертка, Formicula. Вх. Пч. І. 6.
Поцукроватіти, -тію, -єш, гл. Засахариться. Поцукроватіє мед. Вх. Зн. 54.
Пухкати, -каю, -єш, гл. Пыхтѣть. Ходе піп після обіду по кімнаті та тільки пухкає.
Розстригати, -га́ю, -єш, сов. в. розстри́гти, -жу́, -же́ш, гл. Разстригать, разстричь.
Рум'янок, -нку, м. Раст. a) Matricaria chamomylla. Вх. Пч. II. 33. б)песячий. Antherais cotula. Вх. Пч. II. 29. в)собачий. Maruta Cotula. Dec. ЗЮЗО. І. 128.
Содухи Два первыя слова похороннаго пѣснопѣнія: «Со духи праведными скончавшуся....»; употребляются въ значеніи: смерть, конецъ. Да ти ж мене й не брязнеш так об землю, щоб тут мені й содухи. К. ЧР. 168. со́духи спусти́ти. Издохнуть. Заяць уже спустив содухи. Вх. Зн. 65.
Тупотати, -чу́, -чеш, гл. Топать, стучать ногами. Тупочуть коні. МВ. (О. 1862. III. 46). Об землю тупотав ногами. Котл. Ен. II. 19.
Укласти, -ся. Cм. укладати, -ся.