Висуватися, -ваюся, -єшся, сов. в. висунутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Высовываться, высунуться, выставиться. Плечі їй дуже висунулись з-під чорної сукні.
2) Выдвигаться, выдвинуться.
3) Показываться, показаться. Висунулась із самої пущі і сама ведмедиха.
4) Выставляться, выставиться на показъ. Треба утаїти, що я письменний: у них, кажуть, із розумом не треба висуватись.
Гвор, -ра, м. Клинья въ штанахъ.
Дрохвеня́, -ня́ти, с. Драхва-дѣтенышъ. Ум. дрохвеня́тко.
Дубови́к, -ка́, м. 1) Хозяинъ лодки ду́ба. 2) = вернидуб.
Здога́дувати, -дую, -єш, сов. в. здогада́ти, -да́ю, -єш, гл. Вспоминать, вспомнить. Як я собі здогадаю, як ми ся любили.
Ладитися, -джуся, -дишся, гл.
1) = лагодитися 1. Умірать ладься. Став пан у дорогу ладитись.
2) = лагодитися 2.
3) безл. Спориться. Як не ладиться, то й у печі не гориться.
Набря́кнути. Cм. набрякати.
Невважно нар. Невнимательно.
Солонина, -ни, ж.
1) Солонина. Не буде з пса солонини.
2) Свиное сало. Намащуся я солониною, скочу до хлопців скалубиною. Ум. солонинка, солони́ночка.
Шибак, -ка, м. = шуліка.