А́втор, -ра, м. Авторъ. Обидва автори брали собі спільні виспіви поетичні, що, скажемо так, витали тоді на повітрі і були власностю кожного.
Задаві́йко, -ка, м. Душитель; міроѣдъ, кулакъ. То хиба пан? То задавійко. Він скілько людей згубив тими процентами.
Коновой, -вою, м. = конвой. Як піду я у чужу країну, — коновоєм приведуть.
Нянько, -ка, м. = няньо. Поколь била'м в свого нянька, коровачки'м пасла.
Паскудність, -ности, ж. = паскудство.
Пацурник, -ка, м. = пацірник.
Позна, -ни, ж. = шкода 1. Глядіт, щоб кінь позни не наробив.
Припадатися, -даюся, -єшся, сов. в. припастися, -ду́ся, -дешся, гл.
1) Доставаться, достаться, приходиться, прійтись. Турки село зрабували, громадами людей гнали.... припалася зятю теща. Ходім, браттє, у ліс темний, вирубаєм три жереби та положим в три городи: кому, браттє, припадеться.
2) Случаться, случиться, прійтись. Щось ся псові припало, що бреше.
Розбіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Разшалиться, разбуяниться. Було як розбіснується (кіт), то і хата йому тісна: і по столу, і по лавах, і по миснику.
Сповенитися, -ню́ся, -тися, гл. Разлиться (о рѣкѣ). Там ся річка сповенила, туди не перейдеш.