Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґрулисько, -ка, с. Мѣсто, гдѣ растетъ или росъ картофель. Вх. Лем. 408.
Ді́вця, -ці, ж. = Дівчина. У мене гарна дівця. Н. Вол. у.
Заміси́ти, -шу́, -сиш, гл. Замѣсить. Замісила яйцем борошно. Рудч. Ск. II. 2. Сватай, синку, і людей питай, чи діжу замісить. Мет. 238.
Мелю́с, -са, м. Искаженіе собственнаго имени: Міусъ — рѣка и прилегающее къ ней урочище. Въ думѣ: І до байраків, до мелюсів добігали, і тернові віття, верхи стинали... Далі з байраків, із мелюсів вибігали. АД. І. 108. Въ другихъ варіантахъ: міюс или міус. Стали вони до Міуса, до байрака добігати и т. д. Потебня. III. 122.
Незмінний, -а, -е. Неизмѣняемый; неизмѣнный.
Отеребини, -ин, ж. Негодные остатки.
Ощада, -ди, ж. 1) Бережливость. 2) Пощада. К. ПС. 61.
Сверблячка, -ки, ж. Зудъ.
Трушком нар. Рысцой. Побіг трушком на поле. О. 1862. VIII. 25.
Чарпати, -паю, -єш, гл. Черпать. Мнж. 193.