Височити, -чу, -чиш, гл. Поднимать на высоту, дѣлать высокимъ. Ой не хвалися, да березонько, не ти свою кору да вибілила, не ти сеє листе да широчила, не ти сеє гиллє да височила.
Горі́вка, -ки, ж. = Горілка. Ум. Горі́вонька. Горівочка.
Ґро́на, -ни, ж. и ґро́но, -на, с. = Гроно.
Здоро́житися, -жуся, -жишся, гл. Истомиться, чувствовать себя разбитымъ послѣ дороги. Здорожився, усе тіло болить.
Охочекомонний, -а, -е. Принадлежащій къ вольной кавалеріи — військо. Вольная кавалерія.
Підківка, -ки, ж. Подкова на обуви. У жидівки чорні брівки, високі підківки. Ум. підківонька, підківочка. З ким стояла, говорила, — підківоньки знати.
Покоїти, -ко́ю, -їш, гл. Покоить, лелѣять. Я тебе не покину довіку, буду тебе попоїти.
Прикипати, -па́ю, -єш, сов. в. прикипіти, -плю́, -пиш, гл.
1) Прикипать, прикипѣть.
2) Прилипать, прилипнуть. А в дівчини Гапки смолянії лавки: як сів, — прикипів і вечерять не схотів.
3) Примерзать, примерзнуть. Будуть твої білі ноги до морозу прикипати. Поти ловив вовчик рибу, поки хвіст так і прикипів в ополонці.
4) Оцѣпенѣвать, оцѣпенѣть, остаться неподвижнымъ. Так і прикипів на місці. Я так і прикипів до землі.
Пристрявати, -ряю, -єш, сов. в. пристря́ти, -ря́ну, -неш, гл. = устрявати, устряти. Пристряв ти туди чого?
Трюмкати, -каю, -єш, гл. Бренькать (по струнамъ). Взявся за бас і почав трюмкати.