Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дербува́ти, -бу́ю, -бу́єш, гл. = Дербати.
Дима́рик, -ка, дима́ричок, -чка, м. Ум. отъ димарь.
Зга́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. згада́тися, -да́юся, -єшся, гл. Вспоминаться, вспомниться.  
Клекотіти, -кочу, -ти́ш, гл. 1) Клокотать, бурлить, шумѣть. Смола там в пеклі клекотіла. Котл. Ен. III. 74. Перед їми море миле гомонить і клекотить. Шевч. 62. Оце дудлить, аж у горлі клекотить. Ном. № 14127. 2) Квакать шумно (о лягушкѣ). Жаби клекотять. Чуб. І. 65.
Неналежно нар. Ненадлежащимъ образомъ.
Послати II. Cм. постилати.
Спачити, -чу́, -чиш, гл. Искривить, покосить, погнуть.
Таліг, -га?, м. Телѣга? Гол. III. 247.
Тімениця, -ці, ж. Грязный слой, образовавшійся отъ нечистоты на темени у младенцевъ. У Г. Барв. и вообще на кожѣ человѣка, то-же что и леп. Котл. Ен. IV. 43. КС. 1893. VII. 80. Тімениці повно на шиї й на руках. Г. Барв. 241. Ум. тіменичка.
Уплюснути, -сну, -неш, гл. Упавь въ воду, сразу погрузиться. Мирг. у.