Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безпупий, -а, -е. Не имѣющій пупка. де багато баб, там дитя безпупе. У семи нянекъ дитя безъ глаза. Посл.
Бочок, -чка, м. 1) Ум. отъ бік. 2) мн. бочки. Стѣнки лагунки (для дегтя). Рудч. Чп. 250.
Занездорові́ти, -ві́ю, -єш, гл. занедужати. Вх. Зн. 19.
Насвари́ти, -рю́, -риш, гл. Погрозить — словами или дѣйствіемъ. Я йому казав, щоб він не бунтувався у холодній, а він давай мене лаяти та ще й палицею насварив, піднявши її вгору. Новомоск. у. ( Залюбовск.). Війт насварив на мене. Федьк.
Окульбачити, -чу, -чиш, гл. Осѣдлать.
Підвладний, -а, -е. Подвластный. Харьк. у.
Підлатка, -ки, ж. Накладка на полозьяхъ въ саняхъ. Желех.
Підросток, -тка, м. Подростокъ, несовершеннолѣтній. Старшого в москалі взято, а цей ще підросток. Лебед. у.
Повидавлювати, -люю, -єш, гл. 1) Выдавить (по множествѣ). Давить мороз? — Та давить, бодай йому очі повидавлювало. Мнж. 144. 2) Передавить (многихъ).
Промокати, -ка́ю, -єш, сов. в. промок(ну)ти, -ну, -неш, гл. Промокать, промокнуть. Пан промок та й замерз. Рудч. Ск. II. 75.