Затрою́дити, -джу, -диш, гл. Отравить. Затроюжене нещастям серце.
Кіпніти, -ні́ю, -єш, гл. Таять.
Курінь, -ня́ ч. 1) Шалашъ, курень. Кругом мовчки подивилась; бачить — ліс чорніє; а під лісом край дороги либонь курінь мріє. 2) Иногда такъ называется вообще жилище или мѣсто жилища. Спершу жив він ув одній хаті на старому курені, а оце ходів зо два назад, виселився за царину. Въ Подольск. губ. говорятъ, приглашая войти въ хату: Хати наші на цвинтарі, а вас прошу до куріня. 3) Казарма у запорожскихъ казаковъ. Тебе козаки не злюбили і в курінь не пустили. У Стороженка употреблено въ значеніи казармы вообще: Біля мурованого костьоли стояли курені на три тисячі кварцяного війська. 4) Составная часть запорожскаго войска. 5) Часть села или города (имѣетъ обыкновенно и особое названіе).
Макове́ць, -вця, м. = маковинець? Мак? Ой на горі мак, на долині мак, на горі маковець.
Обрати Cм. обірати.
Паровина, -ни, ж. Жердь, шестъ. Палка.
Писатися, -шу́ся, -шешся, гл.
1) Писаться. У тім письмі пишеться, щоб вони перестали воювать.
2) Записываться. Та куди ж будем, та милее браття, будемо писаться? Запишемось у панськеє, — будем панів знати; напишемось у казеннее, — будем подать давати.
Презвірх нар. Черезъ край. У його вже й презвірх є, а все загрібає.
Спомогти Cм. спомагати.
Тверезісінький, -а, -е. Совершенно трезвый.