Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виріб, -робу, м. 1) Издѣліе. Желех. 2) Свободное отъ работы время. Употр. въ выраженіи: виробу нема. Постоянная работа, нѣтъ свободнаго времени. Мнж. 165. Німці гарно платять наймитам, за те нема у них і виробу. Новомоск. у.
Зав'Я́лий, -а, -е. Завялый, завявшій, увядшій. Мир. Пов. II. 76.
Лестни́й, -а́, -е́ Льстивый, обманчивый. Чуб. III. 26.
Літа́вка, -ки, ж. = літайка. Вх. Лем. 432.
Нищота, -ти́, ж. Нищета. Лебед. у.
Пачоси, -сів, мн. 1) Очески, вычески. Грин. II. 37. Вас. 201. 2) Начосы. З рудими начосами на голові. Левиц. І. 31.
Похресник, -ка, м. Крестникъ. ЕЗ. V. 196. Камен. у. Я йому хрещений батько, це мій похресник. Брацл. у.
Сліпити, -плю́, -пиш, гл. 1) Ослѣплять. Іще не всіх чортів висліпили, — підемо сліпить. Ном. № 10346, ст. 289. Чужу хату топить, — свої очі сліпить. Ном. № 10315. 2) Засиживаться, медлить. Якого чорта він там сліпить. Ном. № 10932.
Справичити, -чу, -чиш, гл. Лишить дѣвственности. Н. Вол. у. (Лободов.).
Утиця, -ці, ж. = утка. Мет. 296. Летить чотирі ущиці. Чуб. II. 244.