Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Живти́, -живу́, -ве́ш, гл. = жити. Тут колись добре було живши нашим, батькам, а нам уже ніколи не прийдеться живти так. Кобел. у.
Заті́яти Cм. затівати.
Осе нар. = оце. Осе ж і я, що хорошее ім'я. Ном. № 2525.
Понадгороджувати, -джую, -єш, гл. Наградить (многихъ).
Постіль, -те́лі, ж. Постель. Мене мати не давала, щоб я тобі постіль слала. Чуб. V. 335. Постіль білу стала слати, нема з ким розмовляти. Чуб. V. 1. Ум. постілька, постіленька, постілечка, постілонька, постілочка. Чуб. V. 21, 192. Мет. 74. Чуб. V. 832.
Розжива, -ви, ж. Разжива. Грошей не дасть нам на розживу ні копійки. Кв. II. 203.
Розізнати, -ся. Cм. роззнавати, -ся.
Свистілка, -ки, ж. Свирѣль. Свистять в свистілки. Котл. Ен. V. 63. Ум. свистілонька, свистілочка. Грин. ІІІ. 59. В свистілоньку грає. Чуб. III. 127. Заграй мені в свистілочку стиха-помаленьку. Чуб. III. 125.
Хруставча, -чати, с. Слива съ нѣсколько жесткимъ мясомъ. Вх. Уг. 273.
Шерестіти, -щу, -стиш, гл. = шелестіти. Як у стрісі воробейки шерестять; шерестіли, полетіли да й нема. Чуб. V. 557.