Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Генеральний, -а, -е. Высшій, главный.
Грабови́тий, -а, -е. Корыстолюбивый, любостяжательный. Хвалить Настя свого попа: «Не грабовитий», каже. О. 1862. V. 83, 84.
Змідніти, -нію, -єш, гл. Принять металлическій вкусъ отъ мѣди. Аф. 457.
Мацінча́ Cм. маценя.
Неметкий, -а́, -е́ Неловкій, нешустрый; нескорый.
Паплюжити, -жу, -жиш, гл. Срамить, позорить кого (словами). Желех.
Погній, -ною, м. Сильно унавоженная земля. Н. Вол. у. Черниг. г.
П'ятник, -ка, м. Гнѣздо для нижняго конца вереи (въ воротахъ, дверяхъ). Що, було, хлопці роблять? Уночі ворота з п'ятників іздіймуть та й занесуть. Г. Барв. У їх там і хата така, — двері на п'ятнику. Славяносерб. у.
Росплющати, -ща́ю, -єш, сов. в. росплю́щити, -щу, -щиш, гл. 1) О глазахъ: раскрывать, раскрыть. Василь расплющив трохи сонні очі. Левиц. І. 29. 2) Раздавливать, раздавить, расплющивать, расплющить. Не стромляй пальців у двері, бо росплющать. Ном. № 5892.
Узяхарь, -ря, м. Тотъ, который беретъ. Коли дахарь, будеш і взяхарь. Ном. № 10650.