Ґратя, -тя, с. соб. Старые вещи, старый хламъ.
Ді́ти 2, -ся. Cм. Дівати, -ся.
Зсаджувати, -джую, -єш, сов. в. зсади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Ссаживать, ссадить, снимать, снять. Чоловік тоді його зсадив з груші. з хазя́йства зсадити. Разорить. Миші... нас із хазяйства зсадять. 2) Смѣщать, смѣстить, увольнять отъ должности, отрѣшить отъ должности. Громада його (голову) давно б зсадила. Гляди, царю, бо сей Мазепа тебе з царства зсадить. 3) Встаскивать, встащить, взваливать, взвалить. Узяли його в хату та й зсадили на піч. Зсадити дерево на віз.
Клочкуватий, -а, -е. Клоковатый, клочковатый. Почав чухати... довгу клочкувату бороду.
Нага́на, -ни, ж. 1) Выговоръ. 2) Порицаніе, хула. нагани дати = догани дати. Тобі нагани не дадуть, ти сам багатий.
Обчепирити, -рю, -риш, гл. Обхватить. Обчепирила його руками і ну просити та молити.
Охотуха, -хи, ж. Охотница, желающая. А я муха полетуха, шить і прясти охотуха.
Повіс, -су, м. Отвѣсъ.
Скаву! меж., выражающее визжаніе нѣкотор. животныхъ, напр. собаки, зайца. Лапки попік (зайчик). Скаву! Скаву!
Тупоходий, -а, -е. О лошади: имѣющій медленный шагъ. Кінь тупоходий.
