Віхтелиця, -ці, ж. Буря, вихрь.
Довгов'я́зий, -а, -е. Длинношеій.
До́хтор, -ра, м. Докторъ, врачъ. Добривечір, путе дохтор, я то з жінкою приїхав; сорок рублів положу, викуруй мі, я тя прошу.
Дріта́рь, -ря́, м. Проволочникъ.
Лица́рство, -ва, с. Рыцарство. Козацькі війни з ляхами, запорожське лицарство, — надали сміливости народові.
Лохма́тний, -а, -е. Изорванный, въ лохмотьяхъ. Лучче своє лохматне, ніж чуже прохатне.
Оцарок, -рка, м. Загонъ для скота.
Піднебення, -ня, с. 1) Небо, Palatum durum. Та так учепиться за язик, то за піднебення, що ніякою силою її й не відірвеш. 2) Сводъ въ печи; также въ гончарной. Cм. сльоси.
Продовжуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. продовжитися, -жуся, -жишся, гл. Длиться. Літа ж мої молодії, літа молоденькі!... Як дасть Господь лиху долю, то покоротіться, а як буде добра доля, ой то продовжіться.
Смутити, -чу́, -тиш, гл. Печалить, наводить грусть.