Баламутка, -ки, ж. 1) Нарушительница покоя, обольстительница. Масляниня баламутка: обіщала масла й сиру, та не хутко. 2) Неурядица, нестроеніе; споръ. Ні, за ту землю баламутки не було. 3) Водка, въ которой вымоченъ табакъ.
Гінчий, -а, -е. Гончій. Біжит як гінчий пес.
Ґерґе́ра, -ри, ж. = Ґарґара.
Міхоно́ша, -ші, м. 1) Провожатый слѣпца, носящій мѣшокъ съ подаяніемъ. Хто йде, їде — не минає: хто бублик, хто гроші, хто старому, а дівчата шажок міхоноші. 2) Носящій мѣшокъ при колядованіи и пр. Василь все за ними ходить та, як той міхоноша у колядці, носить Марусин кошик.
Остигати, -гаю, -єш, сов. в. остигти, -гну, -неш, гл.
1) Остынуть.
2) = остивати, остити. Остило йому слухати жінчину гризню.
Петрівний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Петровскій. петрівня рілля. Распаханная въ петровскій постъ земля для озими.
Помантачити, -чу, -чиш, гл. Поточить косу мантачкою.
Посолодко нар. Сладковато.
Смачніти, смашні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Дѣлаться вкуснѣе.
Шмигувати, -гую, -єш и шмиґувати, -ґую, -єш, гл. Выравнивать камень въ мельницѣ.