А́рхва, -ви, ж. Арфа.
Бриженята, -нят, бриженятка, -ток, с. мн. ум. отъ брижі.
Зачатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Начать сторожить, начать караулить. 2) — що. Поставить гдѣ-либо, при чемъ либо караулы. Нехай густо зачатують битую дорогу, щоб ніхто не зміг чинити князеві тревогу.
Зачу́вати, -ва́ю, -єш, сов. в. зачу́ти, -чу́ю, -єш, гл. Слышать, заслышать, услышать. То удова теє зачуває. Заржи, заржи, сивий конику, рано на пашу йдучи, чи не зачує серце-дівчина, а в саду вінки в'ючи. 2) Чуять, почуять. Хутко зачує кішка, де сало.
Му́ринський, -а, -е. Мавританскій.
Пацюрки, -ків, мн.
1) = пацьорки.
2) — у рачи́ці. Рачья икра.
Поярок, -рку, м. Шерсть съ молодыхъ ягнятъ.
Признатний, -а, -е. Выдающійся, замѣтный. Попова хата у селі признатна.
Прохатися, -хаюся, -єшся, гл. Проситься. Став прохаться на ніч. Дочка в батька прохалася: ой піду мій батеньку, на круту гору погуляю.
Укарання, -ня, с. Наказаніе. Ні я Бога прогнівила, жила-м справедливе, всякі його укарання зносила, терпіла.