Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ірвант, -та, м. Желѣзное кольцо на ободѣ экипажнаго колеса.
Наги́ркати, -каю, -єш, гл. = нагарчати.
Напрацюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Натрудиться, наработаться. Напрацювавсь добре, поки постягав каміння докупи.
Перегинати, -на́ю, -єш, сов. в. перегну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Перегибать, перегинать, перегнуть.
Підсівки мн. Посѣвъ на краю поля. Ум. підсівочки. Що ж він там дів? — Пшеницю віє ходімо ми му заколядуймо, чей же він нам дасть хоч відвійочки, хоч відвійочки на підсівочки. Гол. IV. 9.
Позаплутуватися, -ту́ємося, -єтеся, гл. Запутаться (во множествѣ).
Прикрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. прикрастися, -дуся, -дешся, гл. Подкрадываться, подкрасться. Вовки прикрадаються овечку або вола з'їсти. Г. Барв. 453. Засіли вони недалеко панських будинок, за могилою, а як смеркло, прикрались під самі вікна. МВ. І. 132. Хотів прикрастись, та й не прикравсь, а довго й кравсь. Черк. у.
Скіпка, -ки, ж. Ум. отъ скіпа.
Стернити, -ню́, -ни́ш, гл. Управлять рулемъ.
Ціпило, -ла, с. ціпи́льна, -ни, ж., ціпи́льно, -на, с. Рукоятка цѣпа. Мнж. 108. Одпустив бич од ціпилна. Ном. № 880. Kolb. І. 64. Ціпилна кислицева, а ув'язь залізна; як попарить мужик ціпом, аж шкура облізла. Грин. ІІІ. 674. Ум. ціпи́льничко.