Городя́нський, -а, -е. Принадлежащій или свойственный горожанамъ. Городянські діти. Од ледачого товариства городянського не псувалась. Городянські звичаї.
Гуси́нець, -нця, м. Раст. Gagea pusilla Schult. Cм. Гусятник.
Ми́ро, -ра, с. Мѵро. Іду меж мир, миром мированая.
Одідичення, -ня, с. Наслѣдованіе.
Плачний, -а, -е. Плачевный, скорбный, жалостный. Матка під кряжем стояла, плачним гласом вимовляла.
Простовисний, -а, -е. Вертикальный.
Простоволосий, -а, -е. Съ непокрытой головой, съ распущенными волосами. Голе, босе й простоволосе — треба йти! Бенеря без спідниці, боса, в халатику, простоволоса.
Родоньків, -кова, -ве прил. отъ Ум. родонько: принадлежащій родственникамъ, роду. Первий же двір — свекорків, а другий же двір — батеньків, а третій же двір — родонъків.
Темножовтий, -а, -е. Темножелтый.
Щасливо нар. Счастливо. Вони зачали жить добре, щасливо. Прощавай! — Щасливо! — такъ прощаются.