Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Діду́нь, діду́ньо, -ня, м. 1) Дѣдушка. Св. Л. 274. Помолись, дідуню, за умершего татуня. Чуб. ІІІ. 28. Ум. Діду́нечко. Чуб. V. 1130. 2) Дідунь. Насѣк. Dorcadion bolosericeum. Вх. Зн. 78.
Зв'я́нути, -ну, -неш, гл. Завянуть. Травою зв'яло моє тіло. К. Псал. 230.
Кісонька и кісочка, -ки, ж. Ум. отъ коса.
Нає́мець, -мця, м. Наемникъ, въ частности — наемный рабочій у собственника полонини, присматривающій за скотомъ. Шух. І. 189. Cм. найомець.
Наревти́, -реву, -веш, гл. Наревѣть. А нам про се пороги наші инші надії й міркування наревли. К. ПС. 136.
Неоцінитний, -а, -е. Безцѣнный. Не корова нооцінитна, відро молока дає. Міусск. окр.
Роздебендювати, -дюю, -єш, гл. Растабаривать, болтать. Спокійнесенько роздебендювали молодички. Св. Л. 286.
Роскушувати, -шую, -єш, сов. в. роскуси́ти, -шу, -сиш, гл. Раскусывать, раскусить. Роскушу орішок. Чуб.
Тьвахнути, -ну, -неш, гл. Стибрить, сцапать. Покинув чоботи на дворі, там їх хто ще тьвахне. Зміев. у.
Чимало нар. Порядочно, довольно много, значительно. Чимало літ перевернулось, води чимало утекло, і в хутір лихо завернуло, і сліз чимало принесло. Шевч. 106. Ум. чималенько.