Ганьба, -би, ж. 1) Позоръ, безчестіе, стыдъ, поруганіе. Ганьбою не візьмеш, так силою діймеш. 2) Порицаніе. Тим тільки ганьба йому, що иноді чарки вип'є. ганьбу дати кому. Выразить порицаріе. Я парубку ганьби не даю. Ні хвали, а ні ганьби я не сплітаю твоїй пустині.
Карбівник, -ка, м. = карбівничий 1.
Косогір, го́ру, м. Косогоръ. Горілка так і потекла з комір по косогору.
Насукати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Насучить. До я й свого поведу, із лик мутузок насукавши. 2) — бубликів. Надѣлать баранокъ.
Пацитися, -цюся, -цишся, гл. О свиньѣ: пороситься. Свиня пациться.
Роскочувати, -чую, -єш, сов. в. роскоти́ти, -чу, -тиш, гл. Раскатывать, раскатить.
Рудявий, -а, -е. Рыжеватый.
Тестонько, -ка, м. Ум. отъ тесть.
Тягота, -ти, ж.
1) Тягость, тяжесть. У тяготі воли йдуть. Треба взяти чоботи, в них тягота невелика.
2) Печаль, скорбь. Свому серцю, моїй душі тяготи не чини.
3) Беременность. Зайшла крульова у тіготу.
Ци сз. = чи. Ци опиханий, паноньку, ячмінь?