Задріботі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Быстро заговорить, засыпать скороговоркой. Я не хочу нічого знати, слухати, бачити! — задріботіла пані. 2) Засеменить (ногами). А хлопці, взявшись у боки, задріботять ногами, то вдарять тропака.
Запа́рювати, -рюю, -єш, сов. в. запа́рити, -рю, -риш, гл. 1) Запаривать, запарить. Молодиця запарила в п'ятницю на ніч квашу. (Правда, 1868, стр. 12). Добрий бич запарив. 2) — чай. Заварить чай.
Курвій 2, -вія, м. = курваль.
Кучка, -ки, ж.
1) Ум. отъ куча.
2) мн. кучки. Еврейскій праздникъ кущей, а также и самыя устраиваемыя тогда кущи. Було ж близько жидівського свята кучок. Горобці в очерет, а жиди в кучки.
Мізко́вня, -ні, ж. Черепъ, голова.
Озвати, -ся. Cм. озивати, -ся.
Підклоняти, -ня́ю, -єш, сов. в. підклони́ти, -ню́, -ниш, гл. = підхиляти, підхилити.
Пожовклий, -а, -е. Пожелтѣвшій. І листя пожовкле вітри рознесли.
Поперти, -пру, -реш, гл.
1) Напереть. Прожогом вискочили козаки і поперли на ляхів.
2) Побѣжать. Як почув се циган, як попре додому, і чобіт не набув.
3) Швырнуть. Да з словом сим на їх поліном і попер.
4) Потащить. Шуліка ухопив курчя, а за ним потяглись угору і останні курчята з квочкою, бо звязані були міцно: так усіх і попер шуліка.
Псіти, псію, -єш, гл. Жить по собачьи; жить бѣдно, перебиваться.