Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брикливий, -а, -е. 1) Лягающій. 2) Своенравный, капризный. Ти, кажуть, дівка не бриклива, але од старости сварлива. Котл. Ен. V. 63. Ум. брикливенький.
Відступне, -ного, с. Отступное. МУЕ. ІІІ. 117. Cм. відкупне.
Жура́вличок, -чка, м. Ум. отъ журавель.
Здоровлю́чий, -а, -е. Большущій. Зміев. у., Ув. отъ здоро́вий.
Колотися, -лю́ся, -лешся, гл. 1) Колоться, производить уколы. Ячмінь колеться. 2) Раскалываться. Не колеться дровенят.
Оздоровляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оздоровити, -влю, -виш, гл. Дѣлать, сдѣлать здоровымъ, исцѣлять, исцѣлить. Бог дасть нуждочку, Бог дасть, що й оздоровить. Ном. стр. 2. Благав його, щоб оздоровив сина його. Єв. І. IV. 47.
Прикібний, -а, -е. Ловкій, умѣющій завлечь. Та там прикібний купець. Лебед. у.
Припхатися, -хаюся, -єшся, гл. Притащиться. Грицько з Причтом припхалися в гості. КС. 1882. X. 11.
Присочити, -чу́, -чи́ш, гл. Подкараулить. ЗОЮР. І. 160. Я таки присочила, хто в нас капусту краде. Черниг. у. Треба присочити качку, де вона несеться.
Шабатувати, -ту́ю, -єш, гл. Рвать, разрывать. І кинувся межи стадо, телицю вбиває (лев), пазурами шабатує, шкуру іздирає. Рудан. І. 73.