Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Божкарь, -ря, м. Ханжа, святоша. (Галиц.). Желех.
Важний, -а, -е. 1) Вѣскій. Червінець хоць маленький, але важненький. Ном. № 1386. 2) Важный. Він там важний, де маленькі вікна. Ном. № 3013. 3) Очень хорошій. Поставив важну хату на дві половини. Стор. І. 127. Сьогодні важний задамо бенкет. Стор. І. 219. Ум. важненький.
Дово́дник, -ка, м. Доносчикъ; доказатель. Cм. Доводець.
Доси́нюватися, -нююся, -єшся, сов. в. досини́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Досиниваться, досиниться.
Моторя́чий, -а, -е. = моторний. Старий, а моторячий чоловік.
Потемніти, -ні́ю, -єш, гл. Потемнѣть. Калино-малино, чого потемніла? Н. п.
Протопки, -пок, ж. мн. Слѣды ногъ на размокшей землѣ. Конст. у.  
Туленик, -ка, м. Разновидность книша 1. МУЕ. III. 160.
Узір, узору, м. Видь, внѣшній видь. Як узір хороший у сіна, зелене, то й сіно в ціні. Волч. у. На взір. Съ виду, по внѣшнему виду, но наружности. Пшениця гарна на взір. Рк. Левиц. На взір — чоловік середніх літ. Мпр. ХРВ. 11. На взір вони (будинки) цілі і кріпкі. О. 1861. VI. 169. У лісі і на взір немає груш. Волч. у. 2) Образецъ. Хата, X. Нехай ся мова іде по добрих людях на взір, як треба велике діло рідної освіти роспочинати. К. (О. 1862. III. 30). Христос дав нам взір собою. Св. Л. 315. взо́ром. По образцу. Писав сей хуторний проява українські пісні взором звичайних жіночих та козачих. К. ХП. 19. 3) Узоръ. Шух. І. 259. Ум. узо́рець. Був сей погонець взорцем дикої краси. Г. Барв. 18.
Ходьба, -би, ж. Ходьба. Рук не чула, несучи дитину, ноги дуже боліли од ходьби. Кв.